Опубліковано: 4-02-2016, 09:48 / Переглядів: 172 / Новини / Жизнь замечательных людей


НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА ФІЗИКИ І АГРОМЕТЕОРОЛОГІЇ


НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ?ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА ФІЗИКИ І АГРОМЕТЕОРОЛОГІЇ


    Одним із завдань підготовки фахівців освітньо-бакалаврських рівнів 6.090101 «Агрономія» (за ознаками агрономія, селекція і генетика сільськогосподарських культур, агрохімія і ґрунтознавство), 6.090105 «Захист рослин», 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», 6.090103 «Лісове і садово-паркове господарство» є досягнення нового рівня якості відповідно до вимог сучасного сільськогосподарського виробництва. Взаємодіяти з об’єктами і процесами сільськогосподарського виробництва допомагає наука «Агрометеорологія», що вивчає метеорологічні, кліматичні, гідрологічні умови, клімат і погоду, водний і тепловий режими полів як важливих компонентів навколишнього середовища.


Загальний вигляд метеостанції.


    Агрометеорологія являє собою наукову систему знань, що об’єднані законами, теорією, практикою, методами, поняттями і розкривають зв’язки об’єктів сільського господарства з погодою та кліматом. Основна маса продукції сільськогосподарського виробництва створюється безпосередньо в природних умовах під дією багатьох факторів, з яких метеорологічні – найбільш мінливі та активні. Їхній вплив на об’єкти і процеси сільськогосподарського виробництва значною мірою обумовлює кількість і якість продукції, її вартість, рівень продуктивності праці. Тому набувають важливості навички, що їх здобувають студенти під час лабораторних та навчальних практикумів. Здобуття практичних навичок дає змогу через методи, технічні засоби вимірювальної техніки визначати основні характеристики найважливіших атмосферних явищ і вимірювати метеорологічні величини. Для забезпечення однорідності та достовірності проведення метеорологічних спостережень використовують єдині методики.

    Основними базовими об’єктами практики студентів університету є навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва, дослідне поле, агрометеорологічний майданчик, лабораторії кафедри фізики і агрометеорології.

Напередодні 200-річчя університету згадаємо тих, хто стояв біля витоків організації метеорологічних спостережень.

    Метеорологічну станцію «Рогань» було організовано у складі Управління гідрометеорологічної служби 25 листопада 1961 р. Вона проводила спостереження в чотири синоптико-кліматологічних строки (03, 09, 15, 21 годин за московським декретним часом). Для спостережень був обладнаний агрометеомайданчик розміром 26x26 м, з характерною для цієї місцевості поверхнею, зорієнтований за лінією північ-південь. На ньому встановлені психрометричні будки, опадомір Третьякова, флюгери, витяжні термометри. На метеорологічній станції був також установлений барометр чашковий станційний та барограф. Взимку 1965-66 р. виконували снігозйомки за двома маршрутами довжиною по 1000 м, а також у саду під кронами дерев – 500 м. Маршрути перетинали лісосмуги. Щільність снігу визначали ваговими снігомірами, на ділянках із зимуючою культурою вимірювання проводили через кожні п’ять днів. Проби щільності визначали через 200 м.


Ділянка для вимірювання температури грунту.


    Ділянка для спостережень за температурою ґрунту була розташована в південній частині метеомайданчика. Ґрунти в районі станції представлені черноземами слабкосолонцюватими, важкосуглинистими на лесових породах. Спостереження за температурою ґрунту проводили за допомогою термометрів: строкового, мінімального і максимального. Крім того, використовували колінчасті термометри Савінова. Починаючи з 1965 р. вимірювали температуру ґрунту на глибині 0,2; 0,4; 0,8; 1,6; 3,2 м. Вели спостереження за метеорологічною дальністю, видимістю. Форму, кількість і висоту нижньої межі хмар визначали візуально.

    Агрометеорологічна станція «Рогань» обслуговувала навчальне господарство сільськогосподарського інституту вихідним матеріалом. У технічній справі «МС Рогань» згадується, що вона обслуговувала матеріалами спостережень п’ять кафедр сільськогосподарського інституту, селищну раду сел. Рогань, сортоділянку сільського господарства ім. Чапаєва, обласний плодорозплідник, дослідне поле навчгоспу «Комуніст», співробітників і студентів інституту. Своєчасно надавали місячні та триденні прогнози, щоденні агрометеорологічні бюлетені, складались подекадні таблиці ТСХ-8.

    Роботу агрометерологічної станції організовували Мерзлікіна Зінаїда Павлівна, яка в 1965 р. закінчила метеорологічний факультет Одеського гідрометеорологічного інституту, Романова Валентина Василівна, яка закінчила Харківський гідрометеорологічний технікум і з 01.08.1969 р. працювала на посаді начальника метеорологічної станції.

     Гідрометспостерігачами у різні часи працювали: Гащенко Валентина Василівна, яка в 1966 році закінчила метеорологічне відділення Харківського гідрометеорологічного технікуму, Хижняк Алла Іванівна, яка в 1958 р. закінчила Харківський сільськогосподарський інститут ім. В.В. Докучаєва, Москаленко Світлана Костянтинівна, яка в 1963 р. закінчила економічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту, Варнашова Антоніна Іванівна, яка в 1954 р. закінчила гідромеліоративний технікум, Бикова Лідія Миколаївна, яка закінчила в 1965 р. Харківський гідрометеорологічний технікум, та ін.

    Відомо, що більшість спостерігачів віддали цій справі багато років. Так, Хижняк Алла Іванівна, отримавши спеціальність агронома з захисту рослин, з 1959 р. працювала на посаді лаборанта, старшого лаборанта Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства, а потім була зарахована на посаду лаборанта кафедри загального землеробства ХСГІ ім. В.В. Докучаєва. Її самовіддана праця, щоденна, наполеглива передалась сину, Хижняку Сергію Юрійовичу, який продовжив сімейну традицію спостерігача за зміною метеорологічних величин. Він також закінчив у 1981 р. ХСГІ ім. В.В. Докучаєва. З 1987 р. Сергій Юрійович працює на посаді лаборанта кафедри рослинництва Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва. Загін спостерігачів поповнився Міхеєвою Оксаною Олександрівною, яка у 2007 р. закінчила агрономічний факультет Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, а з 2011 р. працює лаборантом на кафедрі фізики і агрометеорології та проводить метеорологічні спостереження. Велика роль в реорганізації метеорологічної станції належить З.Г. Образцовій, кандидату сільськогосподарських наук, доценту кафедри фізики і агрометеорології, яка працювала в університеті понад 30 років. Вона безпосередньо брала участь у відбудові і відновленні роботи метеорологічної станції на дослідному полі університету, а також постійно здійснювала методичну допомогу метеостанції Скрипаївського навчального лісгоспу ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Ось далеко не повний перелік агрометеорологічних спостерігачів, які у будь-яку погоду – сонячну чи хмарну, у сніг чи в дощ, взимку чи влітку, проводили та проводять спостереження на метеомайданчику.

    Варто звернути увагу на те, що визначення висоти метеомайданчика і барометра станції над рівнем Балтійського моря було здійснено нівелюванням IV класу 18.12.1962 р. старшим техніком-гідрологом Бучним Г.Я. Визначена висота барометра становила 170,601 м БС, а метеомайданчика – 172,856 м БС. Крім того, відомо, що репер-марка точного державного нівелювання, до якого прив’язана станція, розміщується в будівлі залізничної станції Рогань і становить 173,075 м БС. Основний репер метеорологічної станції представлений ґрунтовим репером №1, що розташований у південно-західній частині метеомайданчика, це гвинтова паля в бетонному моноліті з відміткою репера 172,906 м БС. Відомо також, що інспекції станції проводили інженери-метеорологи: у 1970 р. Гнатушко Б.І., у 1973 р. Литвин С.А. Метеорологічну станцію «Рогань» було закрито згідно з розпорядженням УГМС Української ССР 28 лютого 1975 р. Останні спостереження проводили 15 березня 1975 р.

    Комплексне вивчення закономірностей формування врожаю сільськогосподарських культур, його прогнозування можливе лише за умови кількісної оцінки метеорологічних факторів. Вибір оптимальних термінів сівби, доцільність і строки внесення мінеральних добрив, проведення різних агротехнічних та меліоративних заходів – усе це визначається метеорологічними складниками. Умови проведення посіву, обробітку ґрунту, збирання врожаю визначають продуктивність сільськогосподарських машин і врешті решт відбиваються на врожайності сільськогосподарських культур. Тому так важливо продовжувати спостереження за метеорологічними величинами.


    

Авторизація