Опубліковано: 20-04-2016, 08:54 / Переглядів: 636 / Бібліотека


До 170-річчя від дня народження В.В. Докучаєва

Віртуальна виставка-огляд

«РОЗДУМИ НАД АВТОГРАФОМ УЧЕНОГО»:

до 170-річчя від дня народження В.В. Докучаєва,

видатного природознавця, основоположника наукового

генетичного ґрунтознавства

   «Докучаев принадлежал к людям, про которых говорят, что они сделали себя сами. Сын священника из провинции, он тяжелейшим трудом пробился к вершинам знания и создал две науки: учение о зонах природы и почвоведение как дисциплину синтетическую. Но наука для него не была книжным и отвлечённым знанием, а существовала неразрывно с деятельностью, с освоением природы страны. И влияние его живо до сих пор» Г.П. Аксёнов.

   У 1877–1881 рр. В.В. Докучаєв проводив дослідження чорнозему. Із цією метою учений, за дорученням і на кошти Імператорського вільно-економічного суспільства, здійснив подорожі півднем і південним сходом Росії, Криму і Кавказу. Загальна довжина маршруту експедицій склала понад 10 000 км.

   Результати багаторічних досліджень викладено у монографії «Русский чернозем», що стала докторською дисертацією, захищеною ним 1883 р. Ця робота принесла Докучаєву світову визнаність і заслужено вважається основою генетичного ґрунтознавства. Учений уперше встановив поняття ґрунту як особливого природно-історичного  тіла, яке утворюється при взаємодії факторів ґрунтоутворення: материнської породи, клімату, рослинності і тварин, рельєфу і геологічного віку країни. Ним також були розглянуті: область поширення, спосіб походження, хімічний склад чорнозему і принципи його класифікації. Запропоновано методи дослідження ґрунтів, їх вивчення, генезису, властивості, а також управління їх родючістю у нерозривному зв’язку з факторами ґрунтоутворення, у тому числі, вплив на родючість ґрунту господарської діяльності людини.

   Ще 1882 р. Василь Васильович приймає пропозицію нижегородського губернського земства провести повне дослідження губернії в геологічному, ґрунтовому і взагалі в природно-історичному відношенні за допомогою підготовлених ним співробітників-фахівців із ґрунтознавства. Одночасно вчений вивчав урожайність зернових культур і дію гнойового добрива. У результаті 1886 р. були опубліковані 14 томів «Матеріалів до оцінки земель Нижегородської губернії» і складено ґрунтові і геологічні карти. В.В. Докучаєв уперше запропонував природно-історичний метод бонітування ґрунтів, що має важливе значення у сучасних прийомах якісної оцінки земель і земельного кадастру.

   Участь у Нижегородській експедиції В.В. Докучаева студента В.І. Вернадского дозволила останньому записати: «...Какое наслаждение «вопрошать» природу, «пытать» её! Какой рой вопросов, мыслей, соображений! Сколько причин для удивления, сколько ощущений приятного при попытках обнять своим умом, воспроизвести в себе ту работу, какая длилась века в бесконечных её областях».

   На запрошення губернського земства у 1888–1890 рр. В.В. Докучаєв досліджував Полтавську губернію. Робота у Полтавській губернії остаточно затвердила його в закономірності генезису ґрунтів, погляд на ґрунт як на динамічний комплекс, здатний до еволюції, який визнається сьогодні ґрунтознавцями усього світу. Ним виділено сім світових зон: бореальна, північна лісова, лісостепова, степова, сухих степів, аеральних зона пустель, субтропічна. Цей розподіл – основне у російській школі фізичної географії. Ідеї В.В. Докучаєва вплинули на розвиток лісознавства, меліорації, гідрогеології, динамічній геології та інших наук.

   «Могучее, как бы отлитое из металла, лицо, с крупными чертами, очень русское. Высокий, с залысинами лоб. Мощная раздвоенная борода. Твёрдый, прямой взгляд. Это была внешность военачальника, полководца. Жить бы такому до ста, горы своротить! Но не так сложилась жизнь Василия Васильевича Докучаева, исполина науки русской и мировой, с именем которого для нас, потомков, давно уже сроднилось слово великий» (В. Сафонов, «Первооткрыватели», М., 1952).

   Ось так описує В. Сафонов Докучаєва-лектора: «Он входил в аудиторию. Начинал читать. Без всяких красот. Но странное дело! полёт мухи был бы слышен в аудитории. Он говорил со страстным убеждением, которое заставляло слушать, потом захватывало и покоряло слушателей... Редко кому было дано так неотразимо привлекать к себе молодые души и сердца, создавать, по-настоящему преданных учеников, как этому громадному, внешне суровому, даже грубоватому человеку...».

   «Внешне он казался суровым, «сухо-деловитым». В своих служебных и даже личных отношениях, в отношениях к студентам и ученикам стремился руководствоваться меркой: «Людей надо судить по тому, сколько и как они в жизни сделали». Примером и образцом считал Петра.

Вот Пётр Великий труженик на пользу общую. Учиться надо!..

   Люди разделялись им на «полезных» и «бесполезных», последние для него не существовали. За «пользу общую» должна была ратовать задуманная им газета. В честности и работоспособности видел он лекарство от всех бед России» (В. Сафонов).

   Один із вихованців В.В. Докучаєва, згодом відомий учений-ґрунтознавець, професор Московського університету І.О. Шульга (1874–1947), із вдячністю згадував, яку невичерпну любов до вивчення і дослідження російських ґрунтів, широту поглядів і наполегливість у науковій роботі прищепили молодим агрономам, вихованцям, здавалося б, «захолустного» навчального закладу, лекції Докучаєва і вся його діяльність, як керівника інституту. І.О. Шульга згадував: «…Бросились мы по окончании института по всей России, не жалея сил, не боясь трудностей, на исследование почв родной страны. Этой зарядки, полученной от Докучаева, хватило нам на многие годы».

 

У фонді рідкісних і цінних видань Фундаментальної бібліотеки ХНАУ зберігаються прижиттєві видання знаного вченого. На деяких друках знаходиться автограф В.В. Докучаєва – дарчі написи В.В. Докучаева професору А.Е. Зайкевичу (1842–1931),ученому-агроному, фізіологу рослин, етнографу.


Прижиттєві видання В.В. Докучаєва
 

  1. Докучаев В.В. Русский чернозем : отчет Императ. Вольн. Экон. О-ву / В.В. Докучаев. – СПб. : тип. Деклерона и Евдокимова, 1883. – III, IV, 376 с. : ил., 1 почв. Карта.

  2. Материалы к оценке земель Нижегородской губернии. Естественно-историческая часть : отчет Нижегород. Губерн. Земству / под рук. В.В. Докучаева. – СПб. : тип. Е. Евдокимова, 1884 –1886.

Вып. 1 : Главные моменты в истории оценок земель Европейской России с классификацией русских почв. – 1886. – II, 391 с.

Вып. 2 : Лукояновский уезд. – 1884. – V, 145 с.

Вып. 3 : Сергачский уезд. – 1884. – V, 146 с.

Вып. 4 : Княгинский уезд. – 1884. – V, 120 с.

Вып. 10 : Балахнинский уезд. – IV, 188 с.

Вып. 13 : Геологическое описание Нижегородской губернии с очерком полезных ископаемых и геологической картой. – III, [570] с. – Дарств. надпись В.В. Докучаева проф. А.Е. Зайкевичу.

Вып. 14 : Почвы, растительность и климат Нижегородской губернии с почвенной картой. – VI, IV, [503] с. – Дарств. надпись В.В. Докучаева проф.  А.Е. Зайкевичу.

 

  3. Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Естественно-историческая часть : отчет Полт. Губерн. Земству / под рук. В.В. Докучаева. – СПб. : тип. Е. Евдокимова, 1890–1894.

Вып. 1 : Полтавский уезд / [А. Георгиевский]. – 1890. – III, 153 с.

Вып. 2 : Лубенский уезд / [Ф. Левинсон-Лессинг].  – 1889. – 91 с.

Вып. 5 : Зеньковский уезд / сост. П.А. Земятченский. – 1891. – 106, [1] с.

Вып 16 : Оро-гидрография, геология, почвы, климат и флора Полтавской губернии. – 1894. – V, 513, III с., прил. (карты).

 

  4. Советов А.  Материалы по изучению русских почв / А. Советов,  В.В. Докучаев. – СПб. : тип. «Обществ. польза», 1886 – 1896. – Вып. 2–10.

Вып. 2. – 1886. – [2], 98 с.

Вып. 3. – 1887. – [2], 107 с., прил.

Вып. 4. – 1888. – [2], 104 с., прил.

Вып. 5–6. – 1889–1890. – [2], 109, [6], 58 с.

Вып. 7– 10. – 1892–1896. – [2], 67, [4], 93, [4], 139, [4], 136 с., прил.

 

  5. Труды экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В.В. Докучаева. Отчет М-ву Земледелия и Гос. Имуществ : введение / В. Докучаев,   Н. Сибирцев. – СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1894. –   43 с.

  6. Труды экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В.В. Докучаева. Отчет М-ву Земледелия и Гос. Имуществ. : науч. отдел. – СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1894. – Т. 1, вып. 2. – 93 с.

  7. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В.В. Докучаева : науч. отдел. – СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1898. – Т. 3, вып. 1–2.

  8. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В.В. Докучаева : науч. отдел. – СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1898. – Т. 4, вып. 2. – IV, 180, XL с.

  9. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством   В.В. Докучаева. Отчет М-ву Земледелия и Гос. Имуществ: науч. отдел. – СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1894–1898. – Т. 2, вып. 1–2.

  10. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В. В. Докучаева : отдел практ. работ. – СПб. : [тип.  Е. Евдокимова], 1898. – Т. 1, вып. 2. – II, 407 с.

   11. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В. В. Докучаева. Отчет М-ву Земледелия и Гос. Имуществ : отдел практ. работ. –  СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1894–1898. – Т. 2, вып.1–2.

  12. Труды Экспедиции, снаряженной Лесным Департаментом, под руководством В. В. Докучаева. Отчет М-ву Земледелия и Гос. Имуществ : сборный отдел. –  СПб. : [тип. Е. Евдокимова], 1894. – Вып. 1. – 55 с.

 

   В одному із своїх останніх публічних виступів, у Полтаві влітку 1900 р., видатний вчений В.В. Докучаєв сказав: «В природе всё красота; все эти враги нашего сельского хозяйства: ветры, бури, засухи и суховеи, страшны нам лишь только потому, что мы не умеем владеть ими. Они не зло, их только надо изучить и научиться управлять ими, и тогда они же будут работать нам на пользу».

 

 

Основні видання про В.В. Докучаєва:
 

1. Баландин Р.К. Докучаев В.В. : кн. для учащихся / Р.К. Баландин. – М. : Просвещение, 1990. – 96 с.: ил. – (Люди науки).

 2. Бараков П. Краткая справка о задачах и деятельности бывшей Особой Экспедиции Лесного Департамента под начальством проф. В.В. Докучаева // Труды Каменно-Степной опытной станции им. В.В. Докучаева. – Саратов : тип. Г.Х. Шельгорн и К°, 1914. – Вып. 1. – С. 6-10.

3. Богословский Н.А. Общих характер научной деятельности В.В. Докучаева / Н.А. Богословский // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 353–362.

4. Вернадский В. Страница из истории почвоведения // В. Вернадский // Почвоведение. – 1905. – Т. 7. – С. 66.

5. Виленский Д.Г. Докучаев В.В. / Д.Г. Виленский. – Куйбышев, 1950. – 15 с.

6. Герасимов И.П. Учение Докучаева и современность : (науч. основы почвозащитного земледелия) / И.П. Герасимов. – М. : Мысль, 1986. – 124 с.

7. Глинка К.Д. Памяти В.В. Докучаева  / К.Д. Глинка // Труды Каменно-Степной опытной станции В.В. Докучаева. – Саратов : тип. Г.Х. Шельгорн и К°, 1914. – С. 1–5, портр.

8. В.В. Докучаев. Его значение для науки и сельского хозяйства. – Харьков, 1947. – 98 с.

9. Зонн С.В. Василий Васильевич Докучаев / С.В. Зонн. – М. : Наука, 1991. – 220 с.

10. Кирьянов Г.Ф. Василий Васильевич Докучаев / Г.Ф. Кирьянов. – М. : Наука, 1966. – 286 с.

11. Компанеец М.К. Докучаев В.В. // Компанеец М.К. Ученые-агрономы России: из истории агрон. науки. – М., 1971. – С. 53–69.

12. Криштафович Н.И. Список печатных работ проф. В.В. Докучаева: 137 назв. /  Н.И. Криштафович // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 431–441.

13. Крупенников И. Докучаев В.В. (18461903) / И. Крупенников, Л. Крупенников. – М., 1949. – 288 с. – (ЖЗЛ).

14. Мещерский И.И. Несколько воспоминаний о В.В. Докучаеве, как общественном деятеле / И.И. Мещерский // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 427–430.

15. Морозов Г.Ф. Значение работ В.В. Докучаева для лесоводства / Г.Ф. Морозов // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 415–421.

16. Отоцкий П.В. Жизнь В.В. Докучаева / П.В. Отоцкий // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 319–342.

17. Павлов А.П. Докучаев как геолог/ А.П. Павлов // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 391–413.

18. Танфильев Г.И. Значение работ В.В. Докучаева для ботанической георгафии России/ Г.И. Танфильев // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 423–426.

19. Ферхмин А.Р. Нижегородский период деятельности В.В. Докучаева /  А.Р. Ферхмин // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 343–351.

20. Чернова Л. Жизнеописание Докучаева / Л. Чернова // Сеятели и хранители. – М., 1992. – Кн. 2. – С. 52–114.

21. Ярилов А.А.  Докучаев В.В., как педолог /  А.А. Ярилов // Почвоведение. – 1903. – Т. 5, № 4. – С. 363–390.

 

   «Биографию В.В. Докучаева нельзя закончить датой его смерти. Он принадлежал к числу тех замечательных людей, которые живут в умах и сердцах потомков и после своей смерти».

І.В. Тюрін, радянський ґрунтознавець, академік АН СРСР


 

О.Д. Кандаурова, завідувач сектора рідкісних і цінних видань,

І.П. Жидких, головний бібліограф

    

Авторизація