Опубліковано: 26-10-2012, 09:58 / Переглядів: 251 / 


День української писемності та мови

9 листопада — День української писемності та мови

 

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

 

                  М. Рильський

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, із уст в уста, що об’єднує минуле і прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб.

9 листопада 1997 р.  Указом Президента України це свято було встановлено в нашій країні. Воно спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує всіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові.

Відзначення 9 листопада Дня української писемності та мови не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять  Преподобного Нестора-літописця (бл.1050-1114), який у сімнадцять років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала частиною його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене в Києві на початку XII ст. Це перша пам’ятка Київської Русі, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.  Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI ст. до 1113 р. Усі наступні літописці лише переписували уривки з праць Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість …» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX ст. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV ст. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ ст.

Зачинателем української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником сучасної української літературної мови є Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.

У свій час Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а  рідну мову треба вивчати все життя. Тому  1989 р. Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.

В інтернеті це свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі — цього дня розмовляти та писати виключно українською. На Українському радіо відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності.

У цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика; він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української молоді. Рік від року конкурс набуває популярності, оскільки головна його мета — утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж. Так, і наш заклад не залишається осторонь цього мовного заходу. Кожного року на кафедрі української та російської мов проводиться конкурс знавців української мови.

 

Запрошуємо студентів І-ІІ курсів усіх факультетів узяти участь у конкурсі з української мови.

Для участі в конкурсі можна заздалегідь зареєструватися на кафедрі української та російської мов в ауд. 3-231.

Бажаємо успіхів!

Завідувач кафедри української

та російської мов О.В. Тихоненко

    

Авторизація