Опубліковано: 12-09-2018, 16:11 / Переглядів: 224 / Різне


СВІТЛІЙ ПАМ`ЯТІ М.В. ПРОСКУРНІНА

 

Проскурнін Микола Васильович

 

   18 серпня 2018 р. на 83 році, після тривалої хвороби, пішов із життя відомий учений селекціонер-генетик, професор, талановитий педагог, чудова людина, яку любили й поважали. Життєвий шлях М.В. Проскурніна – це зразок людської гідності, добропорядності і толерантності. 

   Микола Васильович народився 6 серпня 1936 р. у м. Харкові. У 1963 р. закінчив Харківський сільськогосподарський інститут за фахом «учений агроном-селекціонер-насіннєзнавець». Із 1964 р. працював на кафедрі селекції і насінництва ХСГІ: спочатку асистентом, з 1974 р. –– доцентом, з 1992 р. – професором, а з 1997 р. – завідувачем кафедри генетики, селекції та насінництва Харківського національного аграрного університету.


   У вересні 1967 р. – серпні 1968 р. проходив стажування на Свалевській селекційній станції у Швеції. Протягом 1981 – 1983 рр. працював викладачем-консультантом в університетському центрі Матансас на Кубі.

   Кандидатську дисертацію на тему «Получение нового исходного материала для селекции ячменя с помощью высокоактивных химических мутантов и гамма-лучей» М.В. Проскурнін захистив у 1972 р.

   Тривалий час науковець проводив дослідження з проблеми експериментального мутагенезу. Ним установлено специфічність і механізми дії на ячмінь нових високоактивних хімічних мутагенів, гамма-променів, променів лазера. Розроблено нові високоефективні методи одержання мутантних форм, здійснено їх генетичний аналіз і теоретично обґрунтовано напрями використання в селекції. Визначено методи підбору батьківських пар для гібридизації, основані на генетичних властивостях сортів і мутантів.

   Одержано багатий вихідний матеріал для селекційної роботи, створено велику колекцію перспективних мутантних форм. На базі мутантів виведено нові сорти ячменю: Докучаєвський 15, Козак, Мономах. Ряд мутантів із селекційно цінними ознаками передано селекційним установам для практичного використання.

   Результати досліджень ученого викладено в монографії «Экспериментальный мутагенез ячменя» (1992 р.) та в 188 наукових публікаціях (у тому числі 11 – у зарубіжних виданнях). Про ці дослідження М.В. Проскурнін доповідав на міжнародних з’їздах з генетики ячменю у Швеції (1991 р.), Канаді (1996 р.) і Чехії (2001 р.).

   Серед опублікованих праць науковця – два навчальних посібники: «Генетика количественных признаков» (1992 р., у співавторстві), «Методика полевого селекционного эксперимента» (1996 р., у співавторстві) і 22 методичних рекомендації, які використовують у навчальному процесі.

   Під керівництвом М.В. Проскурніна захистили дисертації дев’ять аспірантів. Більше тридцяти років Микола Васильович був секретарем ученої ради університету, членом науково-методичного об’єднання Мінагропрому України. Ученого обрано почесним членом Шведської насіннєвої асоціації, нагороджено пам’ятною медаллю Шведської академії наук. Вільно володів німецькою та іспанською мовами.

   Усе своє життя М.В. Проскурнін присвятив рідному університету і кафедрі. Де б не працював Микола Васильович, до своїх обов’язків ставився чесно і добросовісно, був вимогливий до себе і до тих, хто працював поруч. Він був доброю і чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. За це його поважали і цінували колеги та учні.

Вічна Вам пам’ять! Ви назавжди залишитесь у наших серцях!

    

Авторизація