Опубліковано: 17-05-2019, 11:33 / Переглядів: 196 / Профорієнтація / Виховна діяльність


Здобувачі факультету обліку і фінансів вивчають історію і мистецтво рідного краю

 

Справжньому художнику необхідний колосальний розвиток,

якщо він усвідомлює свій обов’язок –

бути гідним свого покликання.

Ілля Рєпін

 

   14 травня 2019 р. здобувачі факультету обліку фінансів відвідали меморіальний будинок-музей Іллі Юхимовича Рєпіна, який знаходиться в історичній частині м. Чугуєва на колишній Нікітінській вулиці (нині – Музейна, 8) ы належить до найважливіших об’єктів культурної спадщини України.

 

   Головний художній «бренд» Харківщини – безумовно, Ілля Рєпін. Син солдата, колишній іконописець, він отримав світову славу, а разом з нею – забезпечене життя, але при цьому залишався великим трудівником до кінця своїх днів. Невелике місто під Харковом для художника було не тільки батьківщиною, а й відправною точкою в його художній кар’єрі. Тут підлітком він опановував іконопис, а потім, будучи зрілим майстром, черпав сюжети для полотен.

 

   

   Батько майбутнього великого художника Юхим Васильович служив рядовим Чугуївського уланського полку. Ілля з дитинства виявляв художні здібності – розписував крашанки на продаж, і батьки віддали його в школу топографів. У 13 років, коли школу розформували, здібний хлопчик пішов учитися іконопису в художню майстерню Бунакова. Два роки Рєпін з артіллю іконописців розписував храми на Слобожанщині, дістався до Острогожзька Воронезької губернії, де дізнався про можливість вивчитися на художника в Петербурзькій академії мистецтв. Рєпін вирушив до Петербурга і вступив до цього навчального закладу. На канікулах він кілька разів приїздив до Чугуєва до батьків. Через вісім років, будучи вже досить відомим художником, закінчив академію із золотою медаллю.

   

 

   Провівши шість років за кордоном, художник – тільки тепер уже з дружиною і дочкою – повернувся до Чугуєва. Тут він провів цілий рік. Тут народився і його єдиний син Юрій, тут були написані 22 картини, а в листах друзям художник писав, що на його батьківщині «небо, як в Італії, а сонце – як в Іспанії».

   У 1877 р. Рєпін оселився в Москві. Одну за одною художник створює найбільш значні свої картини: «Хресний хід у Курській губернії», «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року», «Не чекали», і водночас пише цілий ряд першокласних портретів. Із 1882 р. Ілля Юхимович жив у Петербурзі, був діяльним учасником Товариства пересувних художніх виставок. 1880-ті роки називають часом розквіту таланту митця. У 1891 р. спочатку в Петербурзі, а потім у Москві він відкриває свою персональну виставку, на якій показує 298 робіт. Тоді ж Рєпін приймає пропозицію керувати художньою майстернею в Академії мистецтв і до 1907 р. із захопленням займається викладацькою діяльністю.

   

   У 1899 р. в дачному селищі Куоккала, на Карельському перешийку, художник купив садибу, яку назвав «Пенати» і куди остаточно переселився в 1903 р. Там він провів останні десятиліття свого життя. Помер 29 вересня 1930 р. і похований у «Пенатах».

   Здобувачі дізналися, що основу увагу в експозиції меморіального музею приділено чугуївському періоду в житті і творчості І.Ю. Рєпіна, а також тісним зв’язкам художника з Україною, що не переривалися протягом усього життя. Невеликі, але змістовні експозиції розповідають про дитячі роки майстра.

 

   
   

   Унікальними є представлені в музеї чотири оригінали ікон, які належать пензлю великого митця і були написані ним у віці 14 – 18 років. Вони дуже яскраво характеризують витоки таланту і ранню, майже невідому, творчість художника. В експозиції є і більш пізні роботи Іллі Юхимовича: портрет Маріанни Верьовкіної, малюнки, офорти.

   У фондах музею, крім оригінальних робіт майстра, є роботи відомих художників рєпінського оточення, таких як В. Сєров, В. Маковський, П. Верещагін, М. Пимоненко, І. Пелевін.

   
   

   Здобувачі факультету обліку і фінансів отримали незабутні враження від екскурсії. Це підтверджує те, що формування в молоді емоцій та почуттів засобами художнього мистецтва в середовищі музею є великим потенціалом не лише для збереження культурної спадщини, але й розвитку духовних основ суспільства. Екскурсія до художньо-меморіального музею Іллі Юхимовича Рєпіна була пізнавальною та продуктивною.

 

Заступник декана з виховної  роботи в гуртожитку №1

факультету обліку і фінансів

Ірина  Рагуліна

    

Авторизація