Опубліковано: 7-06-2019, 08:06 / Переглядів: 183 / Виховна діяльність / Культурно-масова діяльність


ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ ВІДОМОМУ ВИПУСКНИКУ АКСЕЛУ БАКУНЦУ

   «Пишаємося. Звеличуємо», саме під таким гаслом 25 травня 2019 р. у ХНАУ ім. В.В. Докучаєва за участю голови Харківської обласної ради Сергія Чернова та заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Анатолія Бабічева відбулася подія міжнародного значення – урочисте відкриття меморіальної дошки та експозиції в Музеї історії університету на честь класика вірменської літератури Аксела Бакунца. Також було проведено засідання круглого столу, присвячене 120-річчю від дня народження свидатного діяча вірменської культури. Захоплюючі доповіді, численні подарунки колективу університету від дружньої країни та неперевершений вірменський колорит стали точкою відліку нового витку виховної роботи в нашому університеті.

   Ініціатори заходу – релігійна громада Вірменської апостольської православної церкви «Сурб Арутюн» та родичі письменника, зокрема родина Сусанни й Армена Тамазян. На заході були присутні почесні гості: голова Єпархії Вірменської апостольської церкви Маркос Оганесян, виконавчий директор Союзу вірмен України Овакім Арутюнян, голова Харківської вірменської громади Арамаїс Оганесян, голова релігійної громади Бакманян Армен, заслужений художник України Гарнік Хачатрян. Також були присутні гості з Вірменії: правнук прозаїка Армік Бакунц; голова Спілки художників Сюнікської області Вірменії Мартіросян Жирайр; учений секретар Горіського державного університету, кандидат філологічних наук Марутян Тегміне; голова Вірменської академії природничих наук Мартік Гаспарян та ін.

   Випускник агрономічного факультету ХСГІ (нині ХНАУ) 1923 р., сьогодні Аксел Бакунц відомий у світі як видатний вірменський письменник-прозаїк, кіносценарист, журналіст, перекладач і громадський діяч. Його найпопулярніші твори – «Альпійська фіалка», «Лар-Маркар», «Лист до російського царя», «Кіорес» та ін. Він є найталановитішим представником вірменської художньої прози. У своїх нарисах і оповіданнях письменник зображував рідний край і співвітчизників; велику увагу приділяв вірменському селу з його складною соціально-психологічної проблематикою. Творчість А. Бакунца відрізняється яскравою самобутністю і особливим, властивим лише йому особистісним началом.

   Аксел Бакунц  (справжнє ім`я – Олександр Стефанович Тевосян) народився 13 червня 1899 р. у селянській родині у вірменському містечку Горіс Зангезурського повіту на південному сході Вірменії. Після закінчення приходської школи в Горісі талановитого учня направили для продовження навчання в Духовну академію «Геворгян» у місті Ечміадзін (нині місто Вагаршапат за 20 км на захід від Єревана). Під час геноциду вірмен у Західній Вірменії в 1915 р. приміщення академії було надано біженцям з Османської імперії, а навчання призупинено.

   Продовжити освіту Акселу Бакунцу вдалося тільки в 1919 р., коли він вступив на агрономічний факультет Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва в Харкові. Час навчання в інституті припав на реорганізацію навчального закладу у березні 1921 р. у Харківський інституту сільського господарства та лісівництва і на початок українізації, здійснюваної більшовиками з квітня 1923 р.

   Після закінчення інституту А. Бакунц працював головним агрономом Зангезурського регіону. 25 червня 1937 р. його було репресовано за «сталінськими списками» і 8 липня 1937 р. розстріляно «за належність до троцькистсько-зінов'євського терористичного центру у Вірменії». Реабілітовано посмертно 2 березня 1955 р.

   Харківський період життя письменника є найменш дослідженим. До його вивчення долучилися працівники архіву ХНАУ, які відшукали документи про закінчення Акселом Бакунцом сільськогосподарського інституту в Харкові. Є свідчення про те, що він викладав вірменської мови та історію в нашому місті. Захоплення Аксела Бакунца українською культурою засвідчує світлина, на якій письменника сфотографовано у вишиванці. Представники вірменської громади підтвердили, що фотографію було зроблено у Вірменії близько 1924 р., невдовзі після повернення А. Бакунца до Горіса. Із Харкова до Вірменії головний агроном Зангезурського регіону привіз сорт яблук, який дотепер культивують у Вірменії під назвою «Харківський». У 1934 р. Аксел Бакунц переклав вірменською мовою було повість М. Гоголя «Тарас Бульба».

   Відкриття меморіальної дошки та експозиції в музеї історії ХНАУ символізує повернення Аксела Бакунца в університет, у Харків, в Україну.
   «Це визначна подія для університету. Український і вірменський народи мають дуже давні дружні стосунки у сфері культури, освіти і науки. Такі заходи – основа сучасного українсько-вірменського співробітництва», – наголосив на урочистостях ректор ХНАУ професор Олександр Ульянченко.

 

Станіслав Василішин,
проректор з науково-педагогічної

та виховної роботи

Олена Голікова,
професор кафедри філософії, історичних

і соціальних дисциплін, директор музею історії ХНАУ

 

   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
    

Авторизація