Опубліковано: 16-08-2013, 10:27 / Переглядів: 797 /  / Оголошення


Книжкова та віртуальна виставка до Дня Незалежності України






Дзвін шабель, пісні, походи,

Воля соколина, тихі зорі,

Ясні води — моя Україна...

В. Сосюра

 
Акт проголошення незалежності України – документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р., яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Разом з цим Актом, 24 серпня 1991 р. також були прийняті Постанова Верховної ради УРСР «Про проголошення незалежності України» та Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні».

За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна.

На підтвердження Акта проголошення незалежності Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 р. республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейт­ралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, особливо у східних і південних областях рес­публіки, які заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт про незалежність.

За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою са­мостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII ст. Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення поми­лок, зроблених на двох попередніх етапах існування дер­жавності, – у середині XVII ст. і в 1917 –1920 рр.

Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отри­мав статус державного.15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна…». 19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.

 

Увага! Новинка!


Україна : енциклопедія. – Х. : Торсінг Плюс, 2012. – 256 с. : іл.

Чи знаємо ми свою країну, її історію та культуру? Чи бачили численні замки та оборонні споруди, палаци та садиби, мальовничі пам’ятки садово-паркового мистецтва та чудернацькі скелі й загадкові печери, водойми та казкові водоспади на її території? Чи пам’ятаємо ми своїх славетних предків? Чи знаємо про таємниці, які заховані в надрах на теренах України? Енциклопедія «Україна» - своєрідний музей, в якому зібрані кращі здобутки української історії та культури: картини, схеми, карти, фото споруд, костюмів, знарядь, зброї, прикрас тощо. Ця книга підвищить національну свідомість патріотичний дух читачів та стане чудовим подарунком.

Експонати книжкової колекції «Україніка»
  Бантыш-Каменский Д. История Малой России / Д. Бантыш-Каменский. – 3-е изд. – М. : в тип. Н. Степанова, 1842.  – Ч. 1. – XXIV, 318, 80 с. : ил., прил. – (Редкая книга).

У частині першій «Історії ...» автор описує події «от водворения Славян в сей стране до присоединения оной, в 1654 году к Российскому Государству Царем Алексеем Михайловичем».

Котляревський І.П. Твори / І.П. Котляревський. – Репринт. відтвор. вид. – Х.  : Волохінов, 1842. – 170 с. – [Тит. лист з 1–го вид. «Енеїди» (СПб., 1798.)] Іван Котляревський — основоположник літературної української мови. «Видання Волохінова — найкраще з усих і, вважаючи на те, що його сам Котляревський до друку злагодив і зредактував, можна його вважати за авторське. Правопис фонетичний, але не український, а російський («ярижний»)».
Кулиш П.А. Сочиненія и письма / П.А. Куліш ; под ред. И. Каманина. – Изд. А.М. Кулиш. – К. : тип. Т.Г. Мейнандера, 1908–1909. – Т. 1–3.

«Присвячую це видання пам’яти найдорогшій для мене людині, моїй вірній дружині, Пантелеймону Олександровичу Кулішу. Олександра Кулішова».

«Дорога і незабутна дружина моя!

Ти працював увесь свій вік, не покладаючи а ні на одну хвилинку своіх втомлених рук.

Ти жадав зробити щасте и просвіту своій рідній Україні.

Ти шукав правди, не вважаючи на те, що про тебе говоритимуть.

Ти втішав себе тілько словами:

«Кобзарю! Не вважай ні на хвалу темноти,

«Ні на письменницьку огуду за пісьні

«И ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти

«Дзвони собі, співай въ святій самотині».

Пам’яти Михайла Драгоманова (18951920) : сбірник. – Х. : ПОЮР, 1920. –  112 с.

Від редакції: «Головна ідея збірника – оповісти в приступній для широких кол укр. cуспільства про життя, працю та значіння Драгоманова, а також дати взірці його творчости. Драгоманов вважається першорядною европейськи відомою величиною, яким рівних в нашій літературі немає...».

Украинский народ в его прошлом и настоящем / под ред. Ф.К. Волкова, М.С. Грушевского, М.М. Ковалевского и др. – Пг. : тип. Т-ва «Обществ. Польза», 1916. – Т. 2.  – [6, 347] с. : ил.

Зміст тому: Очерк географии Украины / С. Рудницкий; Антропологические особенности украинского народа / Ф. Волков.

На титульній сторінці — свідоцтво політичних репресій 30-х рр. XX ст. (закреслено прізвища професорів М.С. Грушевського, М.М. Ковалевського, А.Е Кримського).

Франко Іван. «Вічний революціонер» : мовами народів світу / І.Я. Франко. –   [2-ге вид.]  – Львів : Каменяр, 1975. – 94 с.

Книга з колекції мініатюрних видань була нещодавно подарована бібліотеці читачами.

Шевченко Т.Г. Кобзарь / Т.Г. Шевченко. –  СПб. : в тип. Е. Фишера, 1840. – 114 с. – (Факс. вид. – К. : Дніпро, 1974).

Перша збірка поетичних  творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі  1840 р. під назвою “Кобзар”. Уже самою назвою книги  автор  засвідчив, що він  виступає  співцем  народних

мас. Із часу  виходу  збірки  й самого  Шевченка почали  називати Кобзарем.

Книжка вийшла в світ майже  в день  других роковин його викупу з кріпацтва. Це була  чи не найсвітліша, найрадісніша  доба життя  Шевченка, ті “незабвенные  золотые  дни” навчання  в Академії мистецтв. Та сила поетичного покликання  всемогутня...

Із усіх  прижиттєвих  видань творів  Шевченка “Кобзар” 1840 р. був найбільш  привабливий  зовні: непоганий папір, зручний  середній формат, чіткий шрифт, рівний набір, продуманий розподіл тексту та його частин.

Але у виданні український текст передано російськими літерами.

Шевченко Т.Г. Мала книжка: автографи поезій 1847-1850 рр. / Т.Г. Шевченко. – Факс. вид. – К. : АН УРСР, 1963. - XXVIII, 431, [14] с.

Із передмови: “Дорогий читачу! В твоїх руках факсимільне видання одної з найбільших реліквій українського народу – так звана “захалявна”, або “Мала книжка” поета Т.Г. Шевченка. Це рукописний збірник його віршів перших 4-х років заслання (1847-1850).

Факсимільне видання присвячено 150-річчю від дня народження Великого Кобзаря.

Квитка Г.Ф. Малороссийские повести, расказанные Грицьком Основъяненком / Г.Ф. Квитка-Основяненко. – 3-е изд. – К. ; СПб. ; Одесса : П.И. Бонадурер, 1913. – 515 с.
Нечуй-Левицький І. Баба Паразка та баба Палажка : оповідання / І. Нечуй-Левицький. – 7-е вид. – К. : вид-во книгарні Є. Череповського, 1917. – 32 с.

Левицькый И. Повести й оповидання / И. Нечуй-Левицкий. – СПб. : тип. М.Д. Рудометова, 1899.  – Т. 1. – 757, [3] с., портр.
Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. / Д.І. Яворницький. Репринтне відтворення 2-го випр. і доп. вид. 1900 р. – К. : Наук. думка, 1990. – Т.1–3.

Історія українського державотворення

Апанович О.М. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі / О.М. Апанович. – К. : Либідь, 1993. – 288 с. : іл.

Ця книжка розповідає про видатних діячів України XVII–XVIII ст.: полководця, державного діяча, дипломата Петра Сагайдачного, трагічну постать   української історії – гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського та ін. Дотримуючись історичної істини, авторка висвітлює їхні життя та діяльність, конструктивний внесок в історичний процес не тільки України, а й Європи в цілому. Для істориків, краєзнавців, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 608 с.

У книзі висвітлюються основні етапи історії української державності від найдавніших часів до сучасності. Це одна з перших спроб аналізу політичної історії та політичних ідей, на які спиралось українство в боротьбі за створення власної держави.

У додатках читач зможе знайти тексти документів: Гадяцький трактат, Угода та конституція Пилипа Орлика, «Книги битія українського народу» М. Костомарова тощо.

Епіграф до книги: «Може, найважливішим з наших завдань як національної спільноти було, є і буде: пізнати себе».

Дашкевич Ярослав. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури / Я. Дашкевич. – 2-ге вид., виправл. й доп. – Львів : Львів. від-ня ІУАД ім. М.С. Грушевського НАНУ ; Літ. агенція «Піраміда», 2007. – 808 с.

Книга містить статті, розвідки та есе видатного вченого в галузі гуманітарних наук (передовсім української історії, філології й сходознавства) професора Ярослава Дашкевича. У збірнику представлені історіографічні студії автора 58 знакових постатей минулого України — від доби сереньовіччя до наших днів. Дослідження охоплюють як історичних осіб (король Данило Романович, Б. Хмельницький, Р. Шухевич та ін.), так і визначних українських та зарубіжних інтелектуалів (М. Грушевський, В. Липинський, М. Драгоманов,     І. Франко, І. Крип’яткевич та ін.) протягом 1949-2006 рр. Ці праці автора публікувалися в різних періодичних виданнях, матеріалах конференцій і монографіях в Україні... 14 праць друкуються вперше. Для всіх, хто цікавиться минулим України.

Музиченко П.П. Історія держави і права України : навч. посіб. / П.П. Музиченко. – К. : т-во «Знання» ; КОО, 1999. – 662 с. – (Вища освіта XXI ст.)

Спираючись на найновіші досягнення світової історичної думки, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, значна частина яких до останнього часу залишалась недоступною для пересічного громадянина України, досвід науковців і педагогів XX ст. у висвітленні проблем історичного аналізу, власні дослідження і практику роботи із студентами, автору вдалося створити один із найповніших сучасних навчальних посібників із історії держави та права України. Посібник такого типу в Україні видається вперше.

«Просвіта» : історія та сучасність (1868-1998): зб. матеріалів та док., присвячених 130-річчю ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка / упоряд., ред. В. Германа. – К. : вид. центр «Просвіта» ; Веселка, 1998. – 488 с.

«Просвіту» недаремно називають матір’ю українських громадських організацій: з її середовища вийшла більшість національно-патріотичних об’єднань як минулого, так і сьогодення. Сама організація є найповажнішою за віком: 8 грудня 1998 р. їй виповнюється 130 літ. У ювілейному збірнику, присвяченому цій величній даті, йдеться про етапи становлення Товариства, його історію й сьогодення, про подвижників національної справи, про здобутки і втрати на шляху до здобуття Україною незалежності.

Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / ред. колегія: Т. Гунчак, О. Сліпушко, В. Литвинов та ін. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1–9.

Від редактора: «Незмінним для різних народів в усі часи й епохи було прагнення увічнити і донести до нащадків свою історію. Східні історичні аннали, античні грецькі та римські хроніки, давньоруські (праукраїнські) літописи творять прадавню традицію передачі та осмислення історії і забезпечують спадкоємність історичної інформації. Життєпис кожного народу — неповторний вияв його дії та духу, що знаходить відображення у суспільно-політичних, філософських, культурологічних писаннях певної нації протягом віків».

Українки в історії / за заг. ред. В. Борисенко. – К. : Либідь, 2004. – 328 с. : іл.

У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерел подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок — жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше. Для широкого читацького загалу.

Українське державотворення: невитребуваний потенціал : словник-довідник / за ред. О.М. Мироненка. – К. : Либідь, 1997. – 560 с.

У словнику-довіднику на основі архівних документів, які протягом тривалого часу перебували у спецсховищах, висвітлюється складний і суперечливий процес визрівання національно-державницької ідеї, чималий позитивний і негативний досвід наших пращурів у спробах формування власної держави — від Київської Русі до здобуття Україною незалежності. Аналізуються першовитоки національного права, еволюція вітчизняної державно-правової думки. Для студентів ВНЗ, істориків, правознавців, політологів, українознавців, культурологів, усіх, хто цікавиться національно-державницькими процесами.

Українська символіка
Козуля О.Я. Національна символіка України / О.Я. Козуля ; Республік. центр духов. культури. – К., 1992. – 24 с.

Від автора: «Завдання цієї брошури полягає у тому, щоб у міру можливого дати повну, історично об’єктивну та науково вірогідну розповідь про процеси виникнення, розвитку та використання українським народом своєї національної символіки. До неї звичайно зараховують герб, прапор і гімн. Українська символіка має ще й унікальну особливість — існування так званих козацьких клейнодів».

Нащадки святої трійці: генеза української державної символіки / дослідження О. Братка-Кутинського. – К. : вид-во Міжнар. т-ва «Білий птах», 1992. – 85 с. – (Серія: «Історія. Нація. Культура»).

Цитата з тексту: «Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел, історії та семантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи — не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов’язані з його духовністю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів».

Українознавство
Українське народознавство : навч. посіб. / за ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів : Фенікс, 1994. – 608 с.

Навчальний посібник — колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну теорію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу. Для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїстів, гімназистів, абітурієнтів, викладачів та студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ.

Юрій М.Ф. Етногенез українського народу: навч. посіб. / М.Ф. Юрій.  – 3-тє вид., доп. і перероб. – К. : Кондор, 2007. – 262 с.

Книга присвячена найактуальнішим проблемам сучасної української історичної науки — етногенез українського народу та його менталітету. Написана під незвичним для читача історичним, біолого-географічним, психологічним та культурологічним кутом зору. Адресована викладачам, учителям, усім, хто цікавиться минулим і сучасним українського народу.

P.S  Ознайомитися з розширеною експозицією виставки “Україно моя, Україно!” запрошуємо до ч/з 4 (рідкісних та дореволюційних видань)
    

Авторизація