Опубліковано: 18-12-2013, 12:12 / Переглядів: 948 / Новини / Наукова діяльність


«Народження книги»: до 430-річчя вшанування пам’яті Івана Федорова

«Народження книги»:

до 430-річчя вшанування пам’яті Івана Федорова

«Іоан Федорович, друкар москвитин,

котрий своїм тщанієм друкованіє

занедбалоє обновил.

Воскресєніє із мертвих чаю.

Друкар книг перед тим невиданих» 

Іван Федоров (бл. 1515–1583) – засновник книгодрукування в Росії та Україні.

   Видатний східно-слов’янський друкар, продовжувач справи Ш. Філя та  Ф. Скорини, художник-гравер, інженер, ливарник. Організатор чотирьох перших слов’янських кириличних друкарень у Москві, Заблудові, Львові, Дермані, Острозі. Першим почав видавати книги кирилицею. Його можна сміливо зарахувати до справжніх титанів сили думки, пристрасті до своєї справи і цілеспрямованості, глибокого розуміння  своєї місії – «духовна сємєна по всєлєнии разсєвати и всєму почину раздавати духовную сию пищу...» (Апостол, післямова, 1574 р.)

   Народився близько 1510, або 1525 р. в Москві. Існує декілька версій його родового походження, так як у своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхетний герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових. Грамоті навчався в монастирській школі. З 1529р. здобуває освіту в Польщі, де у 1532 р. (за записом особи на ім'я Iohannes Theodori Moscus в «промоуційній книзі» університету) одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові.

   До 1553 р. був дияконом у московській церкві Миколи Гостунського.   1551 р. московський цар Іван Грозний і Стоглавий Собор, спираючись на думку просвітителя Максима Грека, вирішили з метою уникнення помилок у церковних книгах переписувачами запровадити друкування книг на взірець тих, що виходили у Греції, Італії. Близько 1552 р. в Москві запроваджено друкарський верстат і літери, привезені із західноруських земель, і під керівництвом данського місіонера-протестанта Місінгейма та за допомогою диякона Івана    Федорова, його підмайстрів Петра Мстиславця та Маруші Нефедьєва розпочато друкарську справу. 1564 р. вийшла перша книга московського друку за участю Івана Федорова та Петра Мстиславця – «Апостол». У ній Федоров виступив не лише як друкар, а й як редактор. Це перша друкована російська книга, про яку відомо, хто, де, коли і навіщо її надрукував. Ці відомості містяться в літописі на титульному листі книги та в післямові Івана Федорова.

   Першодрукований «Апостол» – найвище досягнення типографського мистецтва того часу. Майстерно виготовлений шрифт, напрочуд чіткий та рівний набір, неперевершена верстка шпальт. Федоров, ввівши шпації між словами та строками, домігся ідеально рівної лінії з правої та лівої шпальти сторінки. В книзі 46 орнаментальних буквених заставок, гравірованих по дереву, також 22 орнаментальні заголовні та ініціальні букви, двоколірний друк (на білому папері червоною та чорною фарбою).

 
 

   Через рік,  в серпні-жовтні 1565 р. в  Московському Печатному Дворі була видана ще одна знакова книга – «Часословець».

До 1565 р. Іван Федоров надрукував  ще близько 20 літургійних церковно-слов’янських книг. Після смерті  московського митрополита Макарія, протектора друкарської справи, почалися конфлікти між конкурентами – переписувачами книг і новозаснованою друкарнею, що переросли в ворожнечу і підпали, які закінчились вигнанням друкарів з Москви.

1566 p. Федоров разом із Петром Мстиславцем залишив Москву і переїхав в Україну. За однією версією, це було зумовлено гонінням ортодоксальної верхівки церкви, за іншою – культурна місія. Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує “Учительнеє Євангеліє”. Після від’їзду Мстиславця до Вільно Федоров уже один випустив “Псалтир” з “Часословом”. Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 p. заснував першу в Україні друкарню, а вже 1574 p. виходить “Апостол”. В книзі є післямова “Повесть… откуда начася и како свершися друкарня сия”, – це перший зразок української мемуарної літератури.

1574 р. знаменний тим, що цього року вийшла “Азбука” – перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті США. Видання цього підручника демонструє  Федорова як просвітителя українського народу. Четверта його друкарня почала діяти в 1578 p. в Острозі, у маєтку князя К. Острозького, де було ще раз перевидано абетку. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті. Тут же, в Острозі, Іван Федоров випустив першу повну слов’янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам’яток історії та культури слов’янського народу.

Іван Федоров – постать ренесансної доби.  Людина всебічно обдарована, Федоров був інженером-винахідником, який не тільки удосконалював шрифти, друкарський верстат, а й зробив відкриття в артилерійській справі. Навесні 1583 р. він їде у Відень, щоб запропонувати австрійському імператорові Рудольфу II швидкострільну багатоствольну гармату, свого роду «катюшу» XVI століття. Як писав сам винахідник у листі до імператора, гармату можна було «розбирати на п’ятдесят, сто або, якщо потрібно, на двісті частин» і змонтувати за три дні і три ночі. На той час такої гармати світ ще не знав. Іван Федоров привіз гармату у Відень і продемонстрував її імператору. За словами майстра, «всі дуже хвалили його», але хотіли дізнатися про секрет без винагороди винахідникові. А Івану Федорову були конче потрібні кошти для продовження видання слов’янських друкованих книг. Тому він звертається до саксонського курфюрста Августа. Подальша доля винаходу Івана Федорова невідома, але цей факт його біографії засвідчує, окрім таланту, його наполегливість і підприємливість у досягненні мети.

Свій життєвий шлях Іван Федоров закінчив у Львові в 1583 p. Український і російський народи віддають належне своєму першодрукареві, а всі книговидавці та книгознавці в 1959 p. започаткували й регулярно проводять щорічні наукові сесії, присвячені актуальним проблемам історії книги та книжкової справи – “Федоровські читання”. Вийшла велика кількість наукових праць, присвячених життю і діяльності “друкаря книг пред тем невиданных”.

 (Пам’ятник І. Федорову у Львові)

    У наш час у Львові діє Поліграфічна академія імені Івана Федорова, встановлено пам’ятник видатному українському та російському просвітителю.
   “Ім’я Івана Федорова варте найщирішої пошани це величний і прекрасний образ людини, що без краю віддана культурній праці” (В.О. Романовський, український історик, археограф, архівіст).

 

Основні видання про І. Федорова з фонду бібліотеки:

  1. Баренбаум И.Е. История книги : учебник / И.Е. Баренбаум. – 2-е изд., перераб. – М. : Книга, 1984. – С. 26–32.
  2. Басин Я.З. “Людям к доброму научению” //  Басин Я.З. И творцы, и мастеровые. – Минск : Высш. шк., 1984. – С. 59–63.
  3. Булгак О.В. Засновник книгодрукування в Україні : до 420-річчя із дня смерті Івана Федорова (бл. 1525–1583) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2003. – IV кв. –  С. 62–67.
  4. Ісаєвич Я. Іван Федоров (Федорович) // Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К., 1997. – С. 106–113.
  5. Кучерук О. Походження, станова належність друкаря ранніх українських книг Івана Федоровича // Пам’ять століть. – 2004. – № 1. – С. 117–129.
  6. Немировский Е.Л. Путешествие к истокам русского книгопечатания : кн. для учащихся / Е.Л. Немировский. – М. : Просвещение, 1991. – С. 46–78.
  7. Осетров Е. Книг невиданных создатель // Русский язык за рубежом. – 1984. – № 2. – С. 95.
  8. Первопечатник Иван Федоров : к 400-летию со дня смерти // Календарь знаменательных и памятных дат. – 1983. – № 10. – С. 19–22.
  9. Первопечатник Иван Федоров: комплект открыток  / сост. Е. Немировский ; фото С. Булавского [и др.] – М. : Планета, 1983. – 12 цв. открыток.
  10. Прибитков В.С. Іван Федоров / В.С. Прибитков. – К. : Дніпро, 1974. –   237 с.
  11. Слово о книге: афоризмы, изречения, лит. цитаты / сост., авт. предисл. и введ. к гл. Е.С. Лихтенштейн. – М. : Книга, 1984. – 560 с.
    

Авторизація