Опубліковано: 17-07-2014, 14:47 / Переглядів: 210 / Новини / Виховна діяльність


«Професор В.І. Палладін»: до 155-річчя від дня народження

«Професор В.І. Палладін»:

до  155-річчя від дня народження вітчизняного ботаніка

та біохіміка  

(із колекції цінних видань)

 

   Ім’я В.І. Палладіна займає особливе місце в сузір’ї людей вітчизняної науки. Багатогранність таланту, що призвела до фундаментальних відкриттів, зробила безсмертним його ім’я в історії російської та української біохімії.

   Палладін Володимир Іванович (1859–1922) – видатний ботанік і біохімік, фізіолог рослин, професор, академік Петербурзької АН (1914, член-кореспондент 1905). Палладін – основоположник школи фізіологів і біохіміків рослин (С.П. Костичев, М.О. Максимов, Д.А. Сабінін, С.Д. Львов, М.М. Іванов та ін.).

   Закінчивши 1-шу Московську гімназію, Володимир Палладін вступив до Московського університету, де слухав лекції найталановитіших професорів – К.А. Тімірязєва та І.М. Горожанкіна. Контакт із ними, особливо з Тімірязєвим, очевидно, і визначив вибір спеціальності – учень продовжив справу Климента Аркадійовича. Напрямом своєї наукової діяльності він обрав фізіологію рослин.

   Володимир Іванович блискуче закінчив університет, отримавши золоту медаль за роботу “Про внутрішню будову і способи потовщення клітинної оболонки і крохмального зерна”.

   Його залишили на два роки при кафедрі ботаніки для підготовки до професорського звання. Важке матеріальне становище не дозволило закінчити дисертацію й Володимир Іванович пішов працювати помічником інспектора до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (нині – ХНАУ ім. В.В. Докучаєва), де одночасно викладав ботаніку і німецьку мову. Він використовував порожню кімнату під лабораторію і продовжував свої наукові дослідження.

1886 р. Палладіна призначено викладачем, а в 1887 р. – професором ботаніки в Інституті сільського господарства та лісівництва у Новій Олександрії.

   1889 р. захистивши докторську дисертацію, Володимир Іванович призначений професором  кафедри анатомії і фізіології рослин в Харківському університеті. У нього з’явилися перші учні. Діапазон наукової діяльності став розширюватися. 1891 р. вийшло в світ пepше видання підручника “Фізіологія рослин”, який згодом безперервно перероблявся і багаторазово перевидавався. Цей підручник був прийнятий як керівництво у всіх вітчизняних університетах і тривалий час  залишався одним із основних підручників. Під час роботи в Харківському університеті В.І. Палладін займався вивченням проблеми дихання, яка була в центрі його уваги протягом усієї наукової діяльності. Вченого не залишала думка про внутрішній зв’язок дихання з білками. У дослідженнях яскраво проявилася оригінальність його наукових задумів. 

   1897 р. Палладін переїхав до Варшави, прийнявши завідування кафедрою анатомії і фізіології рослин у Варшавському університеті та пост директора Варшавського помологічного саду. Одночасно він читав лекції у Варшавському політехнічному інституті. У Польщі вчений пробув чотири роки, набувши репутації одного з найвизначніших російських фізіологів рослин.

   1901 р. Володимир Іванович переїздить до Петербурга, де плідно працює  завідуючим кафедрою фізіології рослин у Петербурзькому університеті. Не завжди маючи необхідну лабораторну техніку, але завжди керований тонкою науковою інтуїцією, Палладін, пройшовши через етапи попередніх досліджень, зрештою підійшов до зовсім нової теорії дихального процесу, створення якої цілком пов’язане з його ім’ям.

   У світлі цієї теорії дихання рослин є сукупністю ферментативних процесів, здійснюваних системою оксидаз і дегідрогеназ.

    Палладін по праву вважається основоположником сучасної теорії дихання. Визнанням його наукових заслуг стало присудження йому в 1907 р. Упсальским університетом (Швеція) ступеня доктора медицини honoris causa.

 

   Перу вченого належать понад 85 наукових робіт. Палладін – автор багатьох статей з фізіології рослин, представлених у “Енциклопедичному словнику” Брокгауза-Ефрона.

1917 р. сім’я Палладіна переїхала до Харкова, а через рік – до Сімферополя, де Володимир Іванович зайняв місце професора анатомії і фізіології рослин у Таврійському університеті. Згодом Палладін прийняв пропозицію взяти на себе керівництво Нікітським ботанічним садом, а ще через рік повернувся до Петрограду, очоливши Ботанічну лабораторію Академії наук.

Наукові праці В.І. Палладіна склали фундамент сучасних уявлень про біологічне окислення, увійшли до скарбниці світової науки як видатний внесок вченого у вирішення біологічних проблем.


Прижиттєві видання В.І. Палладіна з фонду рідкісних і цінних видань ФБ ХНАУ:


 

   Палладин В.И. Анатомия растений / В.И. Палладин. – Харьков : тип. А. Дарре, 1895. – IV, 172 с., 160 ил. – Автогр. Н. Дорофеева. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства; Владельч. штамп «Евгеній Алексеевичъ Базилевичъ». – Конволют. – Пометы.

 В кн. также : Палладин В.И. Физиология растений / В.И. Палладин. – 2-е изд. – Харьков : тип. А. Дарре, 1895. – VII, [1], 178 c., 32 ил., 1 фототипия. – Пометы.

    Палладин В.И. Анатомия растений / В.И. Палладин. – 3-е изд. – СПб. : изд. А.С. Суворина, 1904. – IV, 198 с., 183 ил. – Пометы.

 Из введения: «Растения построены из клеток... Но как бы не было велико число клеток, составляющих тело взрослого растения, оно постоянно начинает развиваться из одной только клетки. Все клетки такого растения есть продукт размножения одной клетки, т. е. потомство ея. При современном состоянии науки клетки рассматриваются как элементы, как кирпичи, так сказать, из которых строится тело растений».

 Палладин В.И. Анатомия растений / В.И. Палладин. – 5-е изд. – СПб. : изд. А.С. Суворина, 1912. – IV, 211, [1] с., 217 ил. – Печать Учеб.-вспомогат. б-ки студ. Ново-Александрийского Ин-та. – Штамп: «Дар студ. Исаковой Антонины Александровны Учеб.-вспомогат. б-ке, 11 ноября 1922 года». –  Пометы.

   Палладин В.И. Дыхательные пигменты растений / В.И. Палладин. – [Отд. отт.] из Изв. Императ. АН за 1908 г. – СПб. : тип. Императ. АН, 1908. – С. 447–459. – Дарств. надпись: «Многоуважаемому Владимиру Николаевичу Любименко отъ автора».

   Палладин В.И. Значение дыхательных пигментов в окислительных процессах растений и животных / В.И. Палладин. – [Отд. отт.] из Изв. Императ. АН за 1912 г. – СПб. : тип. Императ. АН, 1912. – С. 437–451.  – Дарств. надпись: «Многоуважаемому Владимиру Николаевичу Любименко отъ автора».

   Палладин В.И. Краткий учебник анатомии растений: для слушателей высш. учеб. заведений / В.И. Палладин. – Симферополь : «Русское книгоиздательство в Крыму» : тип. Губерн. Земства, 1919. – IV, 126 с., 22 ил. – Печати: Б-ка Ком. Ун-та им. т. Артема; Курсы по Семенному делу Харьк. Обл. С.-х. Союза Кооперативов.

   Палладин В.И. Морфология и систематика растений / В.И. Палладин. – СПб. : тип. А.С. Суворина, 1905. – VIII, 267, [3] с., 315 ил. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства. – Владельч. штамп «Александръ Ивановичъ Шукевичъ». – Пометы.

Посвящение: «Памяти Ивана Николаевича Горожанкина».

   Палладин В.И. Разложение молочной кислоты убитыми дрожжами / В.И. Палладин, Д.А. Сабинин. – [Отд. отт.] из Изв. Императ. АН за 1916 г. – Пг. : тип. Императ. АН, 1916. – С. 187–194. – Дарств. надпись: «Многоуважаемому Владимиру Николаевичу Любименко от автора».

   Палладин В.И. Разложение пировиноградной кислоты шампиньонами / В.И. Палладин, Д.А. Сабинин. – [Отд. отт.] из Изв. Императ. АН за 1915 г. – Пг. : тип. Императ. АН, 1915. – С. 1371–1380. – Дарств. надпись: «Многоуважаемому Владимиру Николаевичу Любименко от автора».

   Палладин В.И. Участие редуктазы в процессе спиротового брожения / В.И. Палладин. – [Отд. отт.] из Изв. Императ. АН за 1908 г. – СПб. : тип. Императ. АН, 1908. – С. 667–672. – Дарств. надпись: «Многоуважаемому Владимиру Николаевичу Любименко от автора».

Посвящение: «Посвящается Клименту Аркадьевичу Тимирязеву».

   Палладин В.И. Физиология растений / В.И. Палладин. – 2-е изд. – Харьков : тип. А. Дарре, 1895. – VII, [1], 178 c., 32 ил., 1 фототипия. – Пометы. – Приплетено в кн.: Палладин В.И. Анатомия растений / В.И. Палладин. – Харьков : тип. А. Дарре, 1895. – IV, 172 с., 160 ил. – Конволют.

    Палладин В.И. Физиология растений / В.И. Палладин. – 3-е изд. – Варшава : тип. Варшав. Учеб. Округа, 1898. – VII, [1], 195, [1] с., 52 ил., 1 фототипия. – Печать Б-ки Ново-Александрийского Ин-та Сел. Хоз-ва и Лесоводства. – Владельч. штамп «А. Бирнбаумъ». – Суперэкслибрис «А.Б.» (предположительно владельч. переплет А. Бирнбаума). – Пометы.

 Посвящение: «Глубокоуважаемому учителю Клименту Аркадьевичу Тимирязеву в день тридцатилетия его ученой и просветительской деятельности посвящает третье издание физиологии растений автор».

    Палладин В.И. Физиология растений / В.И. Палладин. – 4-е изд. – СПб. : тип. А.С. Суворина, 1903. – [2], 337, [1], V, [3] с., 163 ил. – Печати: Учеб.-вспомогат. б-ка студ. Ново-Александрийского Ин-та;  Б-ки Новозыбковского Сел.-хоз. техн. Уч-ща (?) ; Книжный и писчебум. магазин Губарева в Новозыбкове. – На тит. л. автогр.: Губарев, П.І. Коломіец. – Суперэкслибрис «Б.Н.СХ-Т.У.» – Многочисл. пометы.

    Палладин В.И. Физиология растений / В.И. Палладин. – 7-е изд. – СПб. : изд. Т-ва А.С. Суворина – «Новое время», 1914. – X, 356, [2] с., 181 ил., 5 портр.

 

Посвящение: «Посвящается Клименту Аркадьевичу Тимирязеву».

   

P.S. Ознайомитися з прижиттєвими виданнями В.І. Палладіна запрошуємо до Виставкової зали бібліотеки.

   

Головний бібліограф Жидких І.П.

Зав. сектором рідкісних і цінних видань Кандаурова О.Д.



    

Авторизація