Опубліковано: 28-06-2017, 01:53 / Переглядів: 2 004 / Новини / Культурно-масова діяльність


«Основний Закон України»: до Дня Конституції України

 

   28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Відтоді цей день в Україні відзначається як державне свято.

Конституція є основою конституційного права. Консти­туційне (державне) право – це система правових норм, насамперед принципів і норм конституції, які закріплюють основи економічної і політичної організації суспільства, форму правління і державного устрою, порядок і прин­ципи формування та компетенцію органів державної вла­ди, основи правового статусу людини і громадянина.

    Основні розділи Конституції визначають загальні засади функціонування української держави, основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина, завдання та функції діяльності Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади, засади здійснення правосуддя, територіальний устрій держави.

    Сьогодні Конституція – це Основний Закон, що закріплює суспільний і державний устрій країни, функції органів державної влади, основні права та обов’язки громадян. 

    Термін «конституція» походить від латинського слова constitutio, що означає «устрій», «встановлення».

   Цікаво, що слово конституція в українській мові має своїх родичів: споріднені слова «константа» – стала, незмінна величина, «констатація» – встановлення незаперечним існування якогось факту, явища, а також чоловіче ім’я Костянтин.

Конституція Сан-Марино, 1600

Найстарішою з нині чинних конституцій світу є основний закон Сан-Марино, що був ухвалений іще 1600 р., при тому, що базувався цей закон на міському статуті, прийнятому ще 1300 р.

Конституція США, 1787

Першою все ще чинною номінальною конституцією (тобто документом, що називається конституцією) вважається Конституція США, ратифікована штатом Делавер 7 грудня 1787 р. Вона ж – перша конституція в сучасному розумінні цього поняття, тобто документ, що описує та встановлює поділ влади і компетенцію кожної влади.

Установа Жоднова, 1791

Конституція Франції, 1791

   Перша писана конституція на Європейському континенті – Конституція 3 травня 1791 р. в Речі Посполитій, 3 вересня того ж року була прийнята конституція Франції. Обидві конституції проіснували недовго.

   У державах Середньовіччя, а також до останнього часу на Сході, в землях ісламу, роль конституції грали священні релігійні тексти –Біблія і Коран, які були правовою основою для релігійних судів.

   Із появою світських держав сучасного типу, з розподілом влади і складним законодавством виникла потреба у Основному Законі – конституції сучасного типу.

 

Білль про права, 1689

Звірена копія Великої хартії вольностей, 1215

 

    Сучасна західноєвропейська історична наука першими документами такого типу називає англійські Велику хартію вольностей 1215 р., і Білль про права 1689 р., які залишаються чинними досі.

Конституція гетьмана Пилипа Орлика, 1710

   Першою офіційною конституцією вважається Конституція США, прийнята 1787 р. Із поправками вона чинна і сьогодні.

   У Європі першою офіційною конституцією вважається Конституція Польщі 1791 р., в Азії – конституція Ірану 1906 р. Сучасна українська історична наука першою українською конституцією називає Конституцію гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року, коли в Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено «Правовий Уклад Та Конституцію відносно Прав І Вольностей Війська Запорозького».

Конституція П. Орлика

читати тут: http://static.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html

* * *

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води…
 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди.


Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов
їну.


Між братніх народів, мов садом рясним, 
сіяє вона над віками… 
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами.


Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі,


у квітці, в пташині, в електровогнях, 
у пісні у кожній, у думі, 
в дитячий усмішці, в дівочих очах 
і в стягів багряному шумі…


Як та купина, що горить не згора, 
живе у стежках, у дібровах, 
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, 
і в хмарах отих пурпурових,


в грому канонад, що розвіяли в прах 
чужинців в зелених мундирах, 
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях 
до весен і світлих, і щирих.


Юначе! Хай буде для неї твій сміх, 
і сльози, і все до загину… 
Не можна любити народів других, 
коли ти не любиш Вкраїну!..


Дівчино! Як небо її голубе, 
люби її кожну хвилину. 
Коханий любить не захоче тебе, 
коли ти не любиш Вкраїну…


Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею… 
Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею!

Володимир Сосюра, 1944 р.


Ірина Жидких, головний бібліограф ФБ ХНАУ

    

Авторизація