Опубліковано: 18-09-2015, 12:04 / Переглядів: 207 / Новини / Наукова діяльність / Жизнь замечательных людей


НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХНАУ ім. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

НАЗУСТРІЧ 200-РІЧЧЮ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМ. В.В. ДОКУЧАЄВА – КАФЕДРА
ЕКОНМІКИ ПІДПРИЄМТСВА


Роль Харківського сільськогосподарського інституту

у формуванні видатного економіста - аграрника В.В. Юрчишина


В.В. Юрчишин

   У зв’язку з наближенням 200-річного ювілею з дня заснування Харківського національного аграрного університету у все більшій мірі зростає потреба в оцінці його  величезного впливу на різні сторони суспільного життя, в тому числі формування ефективної системи аграрної освіти, становлення і подальший розвиток науки взагалі, в тому числі аграрної економіки, утвердження  сталого розвитку сільськогосподарського  виробництва.

  Напрацювання такого спрямування відбувалися і раніше, вони висвітлювалися у виданнях, які передували попереднім ювілеям, присвяченим 190-річчу і 195-річчу Харківського національного аграрного університету.

   Слід зазначити, оцінка ролі вищого навчального закладу у вирішенні широкого спектра проблем освіти і науки в переважній більшості здійснюються зазвичай шляхом  переліку видатних учених,  які в різні часи працювали в навчальному закладі, а також численних випускників, що досягли видатних успіхів у різних сферах діяльності. Доцільність і обґрунтованість такого підходу не викликає сумніву. Проте вони не виключають можливості  ще одного підходу. Видатні діячі,  що презентують  університет, сприяли сходженню до найвищих вершин окремим особистостям, безпосередньо з університетом не пов’язаних. Це Володимир Васильович Юрчишин,   90-річний ювілей якого нещодавно було широко відзначено, а його  охарактеризовано як розум, честь і совість аграрно-економічної науки. І він же особисто відзначає: доля  так склалася, що у формуванні його як економіста, а в подальшому - науковця тісно пов’язане з представниками славетної когорти діячів, якими пишається Харківський НАУ.  Це видатні вчені Дмитренко Павло Тимофійович, Володимир Федорович Пересипкін, Іван Іларіонович Лукінов, Олексій Мусійович Онищенко.

   Як відомо, П.Т. Дмитренко з 1937 по 1944 рр. був директором Харківського сільськогосподарського інституту.  У червні 1944  р. він був звільнений з цієї посади за власним бажанням. Це був абсолютно логічний крок, оскільки Павло Тимофійович хоча і  закінчив аспірантуру, але кандидатську дисертацію не захистив, замість нього на посаду директора інституту було призначено академіка О.Н. Соколовського. Довгий час відомості про подальший життєвий шлях П.Т. Дмитренка були відсутні, і тільки нещодавно з допомогою В.В. Юрчишина вдалося з’ясувати, що його  було призначено директором сільськогосподарського технікуму у Камянець-Подільській області (у той час існувала така область).

   У подальшому  П.Т. Дмитренко очолював  Камянець-Подільську середню сільськогосподарську школу з підготовки голів колгоспів. У складі школи  був учгосп, у ньому на посаді агронома В.В. Юрчишин працював  після закінчення в 1953 р. Уманського сільськогосподарського інституту. На початку  нового навчального року виникла потреба в заміні у школі викладача економічних дисциплін, і  П.Т. Дмитренко, з притаманною йому рішучістю, довіряє викладання цієї  дисципліни В.В. Юрчишину, незважаючи,  на те, що той був випускником   плодоовочевого факультету інституту. Правда, закінчив він його не просто з відзнакою, а блискуче, тим плекав надію вступити до аспірантури. У такій ситуації, дуже важливим було те, що П.Т. Дмитренко сприяв  здійсненню цього наміру, незважаючи на виникнення проблеми заміни викладача економічних дисциплін, обов’язки якого переконливо виконував  В.В. Юрчишин.

У 1954 р. В.В. Юрчишин їде в Українську сільськогосподарську академію для з’ясування питань, пов’язаних із вступними іспитами до аспірантури. З’ясовується, що директором академії працює Володимир Федорович Пересипкін, який до того очолював Уманський сільськогосподарський інститут, а відтак, добре знав Володимира Васильовича Юрчишина, оскільки серед студентів В.В. Юрчишин був дуже помітною фігурою. Достатньо відзначити хоча б те, що він єдиний в інституті був іменним стипендіатом.

  Призначення таких стипендій відбувалося за активної участі директорів інститутів, таку стипендію у перші повоєнні роки було призначено студенту нашого інституту Константину Панкевичу.

Тож у Володимира Васильовича Юрчишина була впевненість, що Володимир Федорович Пересипкін добре пам’ятав його (а так воно і було) і вирішив попроситись до нього на прийом. І був прийнятий директором із задоволенням. Під час бесіди відбулося становлення В.В. Юрчишина як викладача економічних дисциплін. Реакцією на це повідомлення була рекомендація вступити до аспірантури з економічної спеціальності. Більш того, В.Ф. Пересипкін зателефонував завідувачу кафедри організації сільського господарства К.О. Сірочинському і порекомендував як  кандидата в аспіранти Володимира Васильовича Юрчишина. А далі були вступні іспити, на яких Володимир Васильович проявив себе з найкращого боку. Подальшим кроком становлення Володимира Васильовича, як науковця, була підготовка кандидатської дисертації. За його спогадами, першими путівниками на цьому шляху були автореферати кандидатських дисертацій в майбутньому видатних вчених, економістів-академіків І.І. Лукінова і О.М. Онищенка. Ця обставина підкреслюється академіком Р.М. Гейцем. А це переконливе свідчення того, що їх дисертації були виконані на дуже високому рівні, що, до речі, підкреслювалося неодноразово.

   Безумовно передумов такого досягнення було багато. Але далеко не останню роль відіграв рівень підготовки, який було отримано у вищому навчальному закладі, а це  вихованці якого були майбутні академіки, Харківського сільськогосподарського інституту. А відтак, постає питання, з іменами яких викладачів слід пов’язати підготовку І.І. Лукінова і О.М. Онищенка до успішного входження в науку. Щодо викладачів економічного факультету в першу чергу з повними на те підставами, називається прізвище Клецького Льва Михайловича. Віддаючи належне Л.М. Клецькому, було б несправедливо не пригадати імена інших викладачів, з якими тісно було пов’язане утвердження Харківського сільськогосподарського  інституту як провідного вузу за рівнем підготовки агрономів-економістів. Викладали дисципліни доценти К.Е. Капський, Г.І. Монашев, і С. І. Черняєв. Про масштаб їх особистостей свідчить і той факт, що ними була підготовлена книга «Організація і планування  сільського виробництва», яка була випущена тиражем 18,5 тис. примірників і була настільною книгою, як для спеціалістів сільського господарства, так і студентів технікумів і вузів.

   Таким чином, на початковому етапі формування Володимира Васильовича Юрчишина, як видатного економіста-аграрника важливу роль відіграв Харківський сільськогосподарський інститут в особі різних своїх представників.

                                                                          Віктор Йосипович Шиян

                                   к.е.н, професор кафедри економіки підприємства


    

Авторизація