Опубліковано: 26-11-2015, 15:21 / Переглядів: 412 / Бібліотека


Віртуальна виставка, присвячена 115-річчю від дня народження П.С. Погребняка (1900–1976)

«Класик вітчизняного лісівництва»

 

Віртуальна виставка, присвячена 115-річчю від дня народження П.С. Погребняка (1900–1976),

видатного українського вченого-лісівника та ґрунтознавця

 

Той, хто любить паростки кленові,

 Хто діброви молоді ростить,

Сам достоїн людської любові,

Бо живе й працює – для століть!

М. Рильський. Із присвячення П.С. Погребняку. 

 Серед українських природодослідників ХХ ст. цілком заслужено одне з провідних місць належить академіку АН України, доктору біологічних наук, професору Петру Степановичу Погребняку – основоположнику багатьох нових наукових напрямів у галузі природознавства, натуралісту-енциклопедисту, праці якого ще за його життя стали класичними. Чим історично далі відходить від нас могутня постать цього вченого із світовим ім’ям, тим вагомішими стають його наукові ідеї, бо дозволяють глибше пізнати компоненти природи, які він вивчав, зрозуміти складні взаємозв'язки між ними, що зумовлюють стабільність біосфери як планетарної екосистеми. 

 Фундаментальні праці П.С. Погребняка в галузі лісівництва і лісового ґрунтознавства, лісової екології і типології, фізіології і взаємодії деревних порід, палеогеографії, фізичної географії та геохімії ландшафтів є вагомим внеском в систему наук про Землю; вони відомі далеко за межами України і одержали широке визнання. 

 Протягом півстоліття Погребняк у своїх працях творчо розвивав ідеї видатного російського ґрунтознавця і географа В.В. Докучаєва про зональність географічних явищ у природі та системний підхід до вивчення ґрунтотворного процесу, концепцію класика лісівничої науки Г.Ф. Морозова в галузі географії лісів, лісової екології й типології, наукові положення свого вчителя Г.М. Висоцького відносно гідрологічної, ґрунтотворної та інших екологічних функцій лісових фітоценозів, ідеї В.І. Вернадського, що стосуються техногенного впливу на біосферу і передусім на лісові формації, яким належить особлива екосферна функція у навколишньому середовищі. 

 Народився Петро Степанович 10 липня 1900 р. в селі Волохів Яр Зміївського району на Харківщині в родині фельдшера. Юнацькі роки його пройшли на Сумщині. В Охтирській гімназії, яку закінчив 1918 р., він одержав глибокі знання в галузі як природничих наук, так і класичних та іноземних мов (грецька, латинська, французька, німецька). Деякий час працював лісівником-інструктором у Зінькові на Полтавщині. 

 У 1921 р. поступив на лісове відділення Харківського інституту сільського господарства й лісівництва (нині ХНАУ ім. В.В. Докучаєва), яке закінчив 1924 р. Ще будучи студентом, у Красно-Тростянецькому дослідному лісництві він залучається до наукових досліджень, визначає формулу відсотків гілля для окремих дерев та насаджень, яку використав професор М.М. Орлов у підручнику «Лесная таксация». 

 У 1928–1930 рр. Погребняк – завідуючий відділом дослідної партії Всеукраїнського управління лісами (ВУПЛ) і аспірант Харківського інституту сільського господарства та лісівництва.

 

 Молодого вченого захоплює ідея природної родючості ґрунтів під впливом лісових фітоценозів. Під керівництвом корифея лісівництва й лісової гідрології Г.М. Висоцького він проводить в цьому напрямку спеціальні дослідження і готує кандидатську дисертацію на тему: «Генезис Поліських борів», яку успішно захищає в 1928 р. У ній обґрунтовано формування родючості ґрунтів під впливом лісових фітоценозів, з’ясовано цікаві закономірності морфоструктури кореневих систем деревних порід у різних едафічних умовах.

 Дослідження П.С. Погребняка в галузі ґрунтознавства і класифікації лісорослинних умов поступово набували широкого визнання. Про їх результати вчений доповів на І Всеукраїнському з’їзді ґрунтознавців у Харкові (1929). У 1931–1933 рр. працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації (м. Харкові).

 У 1933–1941 рр. був завідувачем кафедри Київського лісотехнічного інституту. 1928 року захистив кандидатську, а 1939 року – докторську дисертацію. У 1946 р. присуджено вчене звання професора. З 1954 р. Погребняк – завідувач кафедри фізичної географії географічного факультету Київського університету. У 1954–1956 рр. директор створеного Інституту лісівництва (з 1954 р. Інститут лісу). Водночас віце-президент АН України. У 1948–1952 рр. голова Ради з вивчення продуктивних сил. Вже не очолюючи Ради, Погребняк підтримував з нею наукові зв’язки, а протягом 1967–1970 рр. працював у Раді, очолюючи відділ географії ґрунтів. У 1957–1961 рр. – завідувач відділу екології рослин Ботанічного саду АН України. У 1965–1976 рр. очолював відділ географії ґрунтів України Ради по вивченню продуктивних сил України; відділ фізичної географії Сектора географії АН України; відділ екології й охорони рослинності Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного. Був головою Комітету наукової термінології АН УРСР, членом регіональної комісії АН СРСР та АН УРСР з розвитку продуктивних сил західних областей України. Голова Українського товариства охорони природи у 1950–1962 рр.

 Плідна педагогічна та дослідна діяльність, наукове підґрунтя якої закладене під час навчання у Харківському інституті сільського господарства та лісівництва (нині ХНАУ ім. В.В. Докучаєва), зробила П.С. Погребняка вченого зі світовим ім’ям.

 

Пропонуємо вашій увазі видання з книжкового фонду ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва


Книги П.С. Погребняка з фонду ФБ ХНАУ

 1. Погребняк П.С. Общее лесоводство / П.С. Погребняк. – М. : Изд-во с.-х. лит., журн. и плакатов, 1963. – 398 с. 

  Посвящение: «Памяти учителя и друга академика Георгия Николаевича Высоцкого». 

Допущено Управлением высшего и среднего сельскохозяйственного образования Министерства сельского хозяйства СССР в качестве учебного пособия для студентов лесохозяйственных факультетов сельскохозяйственных вузов. 

 Из введения: «Важнейшая задача общего лесоводства – сообщить студенту и специалисту современные сведения о лесе как биоценозе, научить его распознавать причины и следствия разных явлений в жизни леса, в первую очередь причины разнообразия его состава, продуктивности, устойчивости в борьбе с разными невзгодами. Педагогические соображения настойчиво требуют от лектора и составителя учебника подчинять задачу знакомства с конкретным материалом задаче развить у учащегося его собственное творческое отношение к этому материалу, умение мыслить категориями изучаемой науки и пользоваться ее методикой. Автор приносит благодарность товарищам, оказавшим помощь в иллюстрировании книги: проф. А.С. Скородумову, доценту канд. с.-х. наук К.Е. Никитину, канд. биолог. наук П.С. Пастернаку и П.С. Каплуновскому, канд. с.-х. Г.И. Редько и О.В. Чубатому».

 2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк, В.Э. Шмидт, Н.И. Калужский, Л.Н. Вербицкий ; УКРНИТОЛЕС. – К. : ГИЗ техн. и пром. лит., 1944. – 307, [5] с. – Пометы.

 Книга содержит краткий обзор типов леса водоохраной зоны СССР, Крыма и Кавказа и описание важнейших особенностей лесохозяйственной техники в наиболее распространенных типах леса. В основу ее положены современные требования лесохозяйственной типологии:

 1) рассмотрение леса, как тесного (взаимопроникающего и взаимоотражающегося) единства растительности и среды;

 2) признание экологического противоречия (растительности и среды) основным двигателем развития естественного леса, а ценологического (борьба за существование между растениями) подчиненным, вторичным;

 3) принятие в основу классификации лесов и их изучения всего производственного опыта, накопленного лесоводами.

 В книге сжато изложены теоретические основы лесной типологии и дан критический обзор важнейших лесоводственных и фитоценологических школ и направлений в исторической последовательности их развития.

 

 3. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк ; [отв. ред. Д.В. Воробьев] ; АН УССР, Ин-т лесоводства. – 2-е изд., испр. и доп. – К., 1955. – 456 с.  

 Из предисловия ко 2-му изданию: «В изложении каждой главы нашей книги мы старались придерживаться исторической последовательности. В настоящем ее издании мы стремились еще резче подчеркнуть преемственность каждого этапа развития лесной типологии… При подготовке настоящего издания нами были приняты во внимание многочисленные замечания специалистов-лесоводов, ботаников и зоологов. Устранен ряд устаревших положений и неясных мест, исправлены ошибки, допущенные в 1-ом издании… Вторая часть 1-го издания книги была написана нами совместно с проф. В.Э. Шмидтом, доц. Н.И. Калужским,Л.Н. Вербицким, которые являются сотрудниками и настоящего издания, поскольку их труд нашел в нем свое отражение. Считаем приятным долгом принести благодарность профессорам Д.В. Воробьеву, Н.М. Горшенину, Д.Ф. Рудневу, кандидату с.-х. наук Д.Д. Лавриненко и ученому лесоводу С.Е. Тюкову за ценные советы и замечания, которыми мы воспользовались. Будучи убежденными в том, что книга далека от совершенства, мы с признательностью встретим критические замечания и советы, направленные на ее улучшение. Действительный член АН УССР П.С. Погребняк».

 

 4. Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів : вибр. праці / П.С. Погребняк ; АН УРСР, Ін-т екології Карпат. – К. : Наук. думка, 1993. – 494 с.

 У книзі вибраних праць академіка АН України П.С. Погребняка вміщено праці з питань лісової типології, порівняльної екології, лісового ґрунтознавства та взаємодії між лісом і середовищем, які мають найвагоміше теоретичне значення для розвитку лісівничої науки і вдосконалення практики ведення лісового господарства. Деякі праці вченого стали бібліографічною рідкістю, тому це видання полегшить читачам можливість ознайомитися з багатющою науковою спадщиною видатного знавця лісу, оригінального мислителя й природолюба. Для ботаніків, екологів, ґрунтознавців, географів, лісівників, працівників заповідників, викладачів, студентів.


Література про П.С. Погребняка

 

 1. Бабіч О.Г. Академік П.С. Погребняк і лісогосподарський факультет Національного аграрного університету / О.Г. Бабіч, В.Є. Свириденко // Науковий вісник НАУ. – К., 2001. – Вип. 39 : Лісівництво. – С. 17–22. 

 У статті наведено дані про наукову і педагогічну діяльність академіка П.С. Погребняка в період його роботи на лісовому відділенні Харківського (колишнього Ново-Олександрійського) інституту сільського господарства і лісівництва, на лісогосподарському факультеті Українського лісотехнічного, а в 1936 р. – Київського лісогосподарського інституту.

 

 2. Бабич О.Г. Внесок П.С. Погребняка у вирішення типологічної проблеми в Україні / О.Г. Бабіч, В.Є. Свириденко // Концепція розвитку лісової типології в Україні в контексті лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень : тези доповідей Міжнар. наук. конф. (Харків, 15–19 травня 2000 р.). – Х., 2000. – С. 26–30  

 Цитати з тексту: 1) «10 липня 2000 р. виповнюється 100 років від дня народження видатного українського вченого-лісовода академіка АН України, доктора с.-г. наук, професора Петра Степановича Погребняка. Творчо розвиваючи ідеї своїх попередників – типологів, Петро Степанович збагатив лісову типологію, створивши наукову лісо типологічну школу, яку іноді називають українською, помітно розвинув еколого-лісівничий напрямок в типології»; 2) «Відмічаючи 100-річчя від дня народження Петра Степановича, ми повинні ще раз оцінити його типологічний доробок, який, завдяки його таланту, накреслив шляхи прогресу в лісовій типології і лісовій науці, та схилити голову перед його світлою пам'яттю». .

 

 3. Генсірук С.А. Історія лісівництва в Україні / С.А. Генсірук, О.І. Фурдичко, В.С. Бондар, за ред. С.А. Генсірука. – Львів : Світ, 1995. – С. 365–367. 

 Розділ 10 книги присвячено висвітленню постатей видатних вчених-лісівників України. «Постать академіка П.С. Погребняка – основоположника лісівничої школи українських типологів, а також порівняльної екології рослин – посідає провідне місце в історії лісівництва».

 

 4. Лавриненко Д.Д. О научной деятельности П.С. Погребняка : из воспоминаний // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України : матеріали Восьмих Погребняківських читань (Харків, 3–5 жовтня 2002 р.). – Х., 2002. – С. 10–13. 

 Цитаты: «Разработка вопросов лесоводственной типологии в предвоенные и послевоенные (до 1953) годы всецело связана с научной деятельностью П.С. Погребняка и научными разработками Института лесоводства АН УССР. Итогом типологических исследований, проведенных Погребняком в предвоенные годы, была капитальная монография «Основы лесной типологии», в которой им написана первая часть, наиболее ценная в теоретическом отношении и являющаяся философским обоснованием лесоводственной типологии и выдающимся вкладом в теорию лесоведения»; «В 1955 г. вышло 2-е издание монографии «Основы лесной типологии», в которой Погребняк всю четвертую главу посвятил анализу роли и места типологии в производстве, а третий раздел главы «Лесомелиорация и типология» – применению типологии в агролесомелиорации». 

 5. Мельничук Д.О. Про академіка П.С. Погребняка / Д.О. Мельничук // Науковий вісник НАУ. – К., 2001. – Вип. 39 : Лісівництво. – С. 7–8. 

 Цитата: «Наукові праці П.С. Погребняка, як всебічно ерудованого вченого, відрізняються широтою діапазону, теоретичною глибиною, науковим новаторством, тому праці академіка є дійсно важливим внеском у вітчизняну та світову науку. Працюючи завідувачем кафедри загального лісівництва та кафедри лісового ґрунтознавства Київського лісогосподарського інституту, Петро Степанович проявив себе як талановитий педагог, що залишив глибокий слід у пам'яті численних слухачів-студентів».

 

 6. Мигунова Е.С. Докучаев В.В. и лесоводство / Е.С. Мигунова, Г.Б. Гладун. – 2-е изд., доп. – Сумы : Сум. НАУ, 2010. – С. 59–79

 Цитата: «Главным результатом работ экспедиции и прежде всего П.С. Погребняка было создание весьма совершенной классификационной модели типов леса – эдафической сетки. В тот период это воспринималось как оформление новой школы лесной типологии, получившей название украинской. На самом деле это было возрождением типологии Морозова и Крюденера… лесоводы Украины возродили исключительно перспективный классификационный прием, предложенный Крюденером. При этом нужно вполне заслуженно воздать должное Погребняку, который выявил главное звено в таблице Крюденера, существенно усовершенствовал и преобразовал его, превратив в исключительно совершенную классификационную модель».

 

 7. Мигунова Е.С. Достижения и проблемы украинской школы лесной типологии : (к 80-летию становления) / Е.С. Мигунова. – Х. : Новое слово, 2012. – С. 9–10.

 Изложена история становлення украинской школы лесной типологии, продолжившей и развивающей идеи созданного в начале ХХ в. Г.Ф. Морозовым и А.А. Крюденером учения о типах насаждений как единствах леса и его среды, прежде всего почвогрунтов. Кратко охарактеризованы основные результаты исследований, выполненных украинскими типологами за 80 лет существования школы, ее современное состояние и перспективы дальнейшего развития.

 

 8. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение) : монография / Е.С. Мигунова. – 2-е изд., дораб. и доп. – М., 2007. – С. 65–79. 

 В книге обосновывается необходимость и перспективы интеграции наук, занимающихся изучением природы Земли на принципах лесной типологии, представляющей исключительно совершенную основу для ведения научно-исследовательской, производственной и природоохранной деятельности. Раскрываются возможности применения принципов и методов лесной типологии в ботанике, географии, почвоведении – для выделения и создания количественно обоснованных классификаций экосистем, элементарных ландшафтов и решения других сложных проблем.

 

 9. Мигунова Е.С. Лесная типология, школа В.В. Докучаева и вопросы географии / Е.С. Мигунова. – Х. : Новое слово, 2009. – С. 126. 

 В книге рассмотрена роль В.В. Докучаева и его учеников в становлении современной географии. Во второй части книги дана краткая характеристика лесной типологии, принципы и методы которой могут представить интерес для многих естественных наук. С типологических позиций рассмотрен ряд общих вопросов – о взаимосвязях живой и «мертвой» природы, закономерностях внутризонального разнообразия, об экологическом почвоведении или науке о почвах как среде обитания.

 

 10. Погребняк Петро Степанович / вступ. ст. Д.Д. Лавриненка, С.А. Генсірука, В.С. Бондаря; покажч. друк. пр. склали В.С. Бондар, С.А. Генсірук; АН УРСР. – К. : Наук. думка, 1978. – 60 с. – Бібліогр.: 350 назв. – (Біобібліографія вчених Української РСР). 

 У книжці висвітлюються основні етапи життя, наукова, педагогічна й громадська діяльність видатного вченого в галузі лісівництва та ґрунтознавства академіка АН УССР П.С. Погребняка. Вміщений у ній покажчик праць (хронологічний і алфавітний) знайомить читачів з науковим доробком вченого. Призначена для науковців і всіх зацікавлених історією вітчизняної науки.

 

 11. Рысин Л.П. Лесная типология в СССР / Л.П. Рысин. – М. : Наука, 1982. – 216 с. – Библиогр.: с. 169 – 216. 

 Дан очерк истории и современного состояния отечественной лесной типологии. Охарактеризованы основные типологические школы и направления, показана типологическая изученность лесов различных регионов страны. Сформулированы основные проблемы и задачи, стоящие в настоящее время перед лесотипологами. Третья глава книги освещает украинское направление в типологии.

 12. Свириденко В.Є. Екологічні підходи академіка П.С. Погребняка до вивчення природи лісу як основа сталого лісокористування / В.Є. Свириденко, О.Г. Бабич // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України : матеріали Восьмих Погребняківських читань (Харків, 3–5 жовтня 2002 р.). – Х., 2002. – С. 13–16.

 Цитата: «Екологічний підхід до господарювання у лісі повинен базуватися у першу чергу на працях П.С. Погребняка періоду його роботи на кафедрі загального лісівництва і ґрунтознавства колишнього Українського лісотехнічного, а пізніше – Київського лісогосподарського інституту.

 Екологічний підхід до вивчення лісів і господарювання в них базувався у Петра Степановича на результатах широкомасштабних досліджень, проведених ним у кінці 20-х рр. ХХ ст. у складі дослідної партії ВУПЛ, які охопили Полісся і Лісостеп України. Відомий ґрунтознавець, проф. Н.П. Ремезов високо оцінив наукові дослідження П.С. Погребняка у цей період, вважаючи, що їх результатами стосовно характеру впливу лісу на ґрунт і вченням про лісову ґрунтову родючість – Петро Степанович випереджав час на декілька десятиріч».

 13. Стойко С.М. Творчий шлях та наукова спадщина Петра Степановича Погребняка / С.М. Стойко // Погребняк П.С. Лісова екологія і типологія лісів : вибр. пр. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 3–15.

 За думкою О.І. Фурдичко та В.Д. Бондаренко: «діяльність та наукову спадщину Петра Степановича у вступній статті до його вибраних праць досить докладно описав проф. С.М. Стойко».

 

 14. Фурдичко О.І. Петро Погребняк / О.І. Фурдичко, В.Д. Бондаренко // Першопостаті українського лісівництва : (нариси до лісової історії) / О.І. Фурдичко, В.Д. Бондаренко. – Львів, 2000. – С. 323–346., факс.

 У книзі розглядаються історичні аспекти розвитку лісового господарства в Україні. Наводяться біографічні матеріали, присвячені провідним діячам українського лісівництва ХІХ–ХХ ст., зусиллями яких формувалася й утверджувалася самобутність українського лісівничого досвіду та науки.

 

P.S. Ознайомитися з науковою спадщиною видатного

вченого-лісівника можна в читальному залі № 4

Фундаментальної бібліотеки ХНАУ.

 

 

Кандаурова О.Д., зав. сектора рідкісних і цінних видань

Жидких І.П., гол. бібліограф






    

Авторизація