«СІМ ЧУДЕС СВІТУ»: до Дня пам’яток історії та культури

«СІМ ЧУДЕС СВІТУ»:

до Дня пам’яток історії та культури

   В усі часи творіння рук людських бентежили погляд і уяву. Звичайно, не кожен витвір викликає всебічне захоплення. Та все ж, є у світі унікальні споруди, біля яких затамовують подих усі без виключення. Ми, безперечно, багато про них знаємо, але погодьтеся, кожного разу, неначе вперше споглядаємо з суто дитячим задоволенням ці дива, створені уявою й стараннями людей і увіковічені для нащадків. Тож давайте ще раз поринемо у світ Великого і Чарівного…

 

СІМ СТАРОДАВНІХ ЧУДЕС СВІТУ 

   Сім чудес стародавнього світу ? найпрославленіші пам’ятки античної культури, з яких до наших часів збереглась лише Піраміда Хеопса.

 

   Піраміда Хеопса  ~ 2550 до н.е. (Гіза, Єгипет), творці ? єгиптяни.

Найбільша з-поміж єгипетських пірамід. Входить у трійку найвідоміших пірамід на плато Гіза ? Хеопса, Хефрена і Мікерина. Піраміда знаходиться на західному березі Нілу, в некрополі м. Гіза і є комплексом стародавніх пам’ятників, які в часи єгипетських фараонів були частиною стародавнього міста Мемфіс (сьогодні частина Великого Каїру). За монументальністю і обробкою вона перевершує всі інші піраміди на території Єгипту.

 

   Сади Семіраміди ~ 600 до н.е. (Вавилон, Ірак), творці ? вавилоняни; зруйновані після I ст. до н.е. внаслідок землетрусу.

За давніми переказами, Висячі Сади Семіраміди містилися на східному березі р. Євфрат, приблизно за 50 км від південного Багдада.В архітектурному плані Висячі Сади являли собою піраміду, що складалася з чотирьох ярусів – платформ, їх підтримували колони висотою до 25 м. Піраміда нагадувала вічно квітучий зелений пагорб.

   Статуя Зевса 435 до н.е. (Олімпія, Греція), творці ? греки; зруйнована у V ст. під час пожежі у Константинополі.

Давньогрецька статуя Зевса роботи Фідія, була встановлена в центрі Храму Зевса в Олімпії  на півострові Пелопоннес. Як свідчить Павсаній, з першого погляду здавалося неймовірним, що храм міг вмістити цю статую. Географ Страбон писав: «..хоч сам храм ? дуже великий, скульптор критикується за те, що не враховує реальне співвідношення пропорцій статуї до храму. Він показав Зевса сидячого на троні, але з головою, яка майже упирається в стелю, щоб у нас складалося враження, що якщо Зевс встане, то головою впреться в дах храму».

   Храм Артеміди 550 до н.е. (Ефес, Туреччина), творці ? лідійці, греки, перси; спалений Геростратом бл. 360 до н.е.,
або 262  н.е. (готами).

Храм являв собою прямокутну будівлю із мармуру та дерева довжиною 105 та шириною 51 метр, обнесену з усіх сторін подвійною колонадою із 127 колон висотою 18 метрів. Відомостей про оздоблення храму не збереглося, але відомо що всередині знаходилась облицьована золотом статуя Артеміди висотою понад 2 м.

 

   Мавзолей в Галікарнасі 351 до н.е. (Галікарнас, Туреччина), творці ? карійці, перси, греки; зруйнований 1494 р. внаслідок землетрусу, зберігся фундамент, фрагменти.

  Храм-гробницяі надгробний пам’ятник царя  Мавсола, споруджений  за наказом його дружини Артемісії III в Галікарнасі (сучасний Бодрум, Туреччина.

   За давніми переказами, Мавсол був правителем Карії, країни, що входила до складу Перської імперії. Мавсол одружився на своїй сестрі Артемізії. Набуваючи все більшої могутності, він став задумуватися про гробницю для себе і своєї цариці. Мавсол мріяв про величний пам’ятник, який би нагадував світу про його багатство і могутність ще довго після його смерті. Помер Мавсол до закінчення робіт над гробницею, але його вдова продовжувала керувати будівництвом до повного завершення. Гробниця була названа мавзолеєм, на ім’я царя, і це слово стало означати всяку значну і величну гробницю.

 

   Колос Родоський між 292 1 280 до н.е. (Родос, Греція), творці ? греки; зруйнований 224 (або 226) до н. е. внаслідок землетрусу.

Величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса була споруджена на вході до гавані о. Родос, учнем Лісіппа, Харесом із Ліндоса. За час свого існування вона була найвищою статуєю світу, висотою 70 ліктів (31,5 м). Порівняно з іншими Чудесами Світу Колос Родоський «прожив» недовге життя. Приблизно через 50 років після створення він був зруйнований землетрусом: від сильних поштовхів надламалися коліна статуї, вона звалилася вниз. Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, народжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта.

   Александрійський маяк III століття до н. е. (Александрія, мис Фарос, Єгипет), творці ? династія Птолемеїв; зруйнований 303 до н.е. ? 148 до н.е. внаслідок землетрусу.

Маяк знаходився на о. Фарос (сьогодні це мис в межах м. Александрія у Єгипті). Він гарантував морякам безпечне повернення у Велику Гавань. Упродовж всього існування маяк був третьою найвищою спорудою на Землі (після пірамід Хеопса та Хафри). Висота маяка була 135 м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних синіх циферблатах. Інші, повертаючись, вказували напрямок вітру або слідували руками за рухом Сонця і Місяця. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника – клепсидр. Вони били у дзвони. А в туман і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні скелі. Історія зберегла ім’я творця Фароського маяка: на одній з плит вчені виявили напис «Сострат, син Декстіфона, присвятив богам-спасителям ради морів». Напис зберігся завдяки винахідливості архітектора ? він закрив її шаром штукатурки, на якій написав ім’я правителя Єгипту.

 

СІМ НОВИХ ЧУДЕС СВІТУ 

   Сім нових чудес світу ? проект організований фондом «Нові сім див світу» (NOWC), який об’єднав сім чудес стародавнього світу зі списком сучасних чудес з метою збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь, аби уникнути повторення ситуації з шести стародавніми дивами світу.

   Великий китайський мур (Азія, Китай) – серія кам’яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії проти вторгнень різних кочових племен. Найстаріша частина муру була збудована ще в VII ст. до н. е. Пізніше, будівництво нових секцій тривало аж до XVI ст. включно. Одна з найвідоміших частин муру збудована в 220–206 до н.е. першим імператором Китаю Цінь Ші Хуан-ді. Небагато з них дійшли до наших днів. Більшість нині існуючих були збудовані в епоху династії Мін.

 

   Петра (Азія, Йорданія) – давнє місто, розташоване на території сучасної Йорданії, на висоті понад 900 м над рівнем моря і 660 м над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сік. Багато споруд Петри будувалися в різні епохи і при різних господарях міста, в числі яких були ідумеї (18-2 ст. до н.е.), набатеї (2 ст. до н.е. – 106 р. до н.е.), римляни (106–395 рр. до н.е.), візантійці і араби. У XII ст. н.е. ним володіли хрестоносці. Поряд з античним театром тут можна побачити будівлю епохи ідумеїв або набатеїв. Проте, пам’ятників, споруджених після VI ст. н.е. практично немає, бо в ту епоху місто вже втратило своє значення.

 

   Тадж-Махал (Азія, Агра, Індія)– монумент, розташований на березі річки Джамна. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом  як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз-Махал. Будівництво зайняло 22 роки (з 1630 по 1652 рік). Слова Тадж і Махал походять з мови урду.  Тадж означає корона або діадема. Махал означає палац, будинок або особняк. За іншою теорією назва Тадж Махал походить від «Тейо Махалая» назви бога Шиви мовою хінді. Висота Тадж-Махалу з маківкою досягає 74 м.

 

   Колізей (Європа, Рим, Італія)найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Будівництво цієї споруди розпочато імператором Веспасіаном після його перемог в Юдеї і закінчено у 80 р. н.е. Імператором Титом, який ознаменував його відкриття влаштуванням ігор, що тривали сто днів і коштували життя багатьом сотням гладіаторів  і 5 тисячам диких звірів. Вміщав близько 50 000 глядачів.

 

   Мачу-Пікчу (Південна Америка, Куско, Перу)«стара вершина») – доколумбове місто інків, розташоване на висоті 2400 м на вершині гірського хребта над долиною р. Урубамби. Місто, яке часто називають «втраченим містом інків», є символом Імперії інків. Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 р., і функціонувало до 1532 р., коли іспанці вторглися на територію імперії, після чого місто було покинуте його мешканцями.   Розміри Мачу-Пікчу незначні – тут не більше 200 споруд. В основному це храми, резиденції, склади та інші приміщення для суспільних потреб. Переважно вони складені з добре обробленого каменя, плит, що щільно прилягають одне до одного. Вважають, що в ньому і навколо нього проживало до 1200 чоловік, які поклонялися там богові Сонця Інті та обробляли сільськогосподарські культури на терасах.

 

   Христос-Спаситель (Південна Америка, Ріо-де-Жанейро, Бразилія)статуя Ісуса Христа, що має розмір 39,6 м заввишки, важить 1145 тонн, і знаходиться на вершині 710-метрової гори Корковаду в національному парку ліс Тіжука. Збудована як символ християнства. Спорудження монументу зайняло п’ять років – з 1926 по 1931 рр. Вартість пам’ятника склала 250 тисяч доларів США.

 

   Чічен-Іца (Північна Америка, Юкатан, Мексика) «біля виходу джерела Іца» — стародавнє місто на півночі Юкатану. Засноване у VIII ст. представниками майянського племені іца у раніше незаселеній місцевості. У другій половині IX ст., за часів царя Какупакаля, перетворилося на провідну державу регіону. Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно знелюднила. На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI ст., включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу майя. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.



Оновлено: Учора, 13:44 / Переглядів: 65 886
 

Авторизація