Концепція наукової діяльності ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Мета та завдання наукової діяльності

    Наукова діяльність є складовою частиною системи освіти і спрямована на досягнення високого рівня якості підготовки фахівців, який відповідає міжнародним стандартам.
    Основними завданнями науково-дослідної роботи в університеті є:

  • випереджувальний розвиток фундаментальних та пошукових досліджень за пріоритетними напрямами науки і на цій основі розробка теоретичних і практичних рекомендацій, створення і впровадження принципово нових технологій, техніки і матеріалів;
  • підготовка і захист викладачами та співробітниками університету докторських і кандидатських дисертацій;
  • організація процесу навчання на основі використання досягнень науки і техніки відповідно до вимог Болонського процесу;
  • ефективне використання наукового потенціалу університету для вирішення актуальних проблем розвитку економіки, інфраструктури та соціальної сфери регіону;
  • співробітництво з академічними та галузевими науковими організаціями для спільного вирішення найважливіших науково-технічних проблем;
  • створення й ефективне використання дослідно-експериментальної бази на всіх етапах інноваційного циклу;
  • проведення досліджень ринку науково-технічних послуг, здійснення маркетингового інформаційного та патентно-ліцензійного забезпечення науково-технічної продукції згідно з міжнародними нормами;
  • організація винахідницької та раціоналізаторської діяльності, пропаганда досягнень учених університету через засоби масової інформації, монографії і наукові праці, виставки, ярмарки, аукціони;
  • вихід на світовий ринок науково-технічної продукції, участь у виконанні міжнародних науково-технічних програм.

Пріоритетні напрями наукових досліджень

 

    Керуючись основними напрямами науково-технічної політики України, з урахуванням розвитку наукових шкіл у ХНАУ визначено та затверджено Мінагрополітики України такі пріоритетні напрями наукових досліджень:

  1. Зональні ресурсоощадні ґрунтозахисні системи землеробства.
  2. Екологізовані технології виробництва продукції рослинництва.
  3. Технології відтворення родючості й охорони ґрунтів.
  4. Генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських культур, захист рослин.
  5. Організаційно-економічний механізм господарювання, удосконалення земельних відносин на селі.
  6. Проблеми вдосконалення навчального процесу.

[spoiler=Механізм здійснення наукової діяльності]

1. Організаційні форми наукової діяльності
    У складі навчально-наукового комплексу університету можуть функціонувати:

  • структурні наукові підрозділи (науково-дослідна частина, лабораторії, наукові центри, консалтинг-центр, тимчасові кафедральні та міжкафедральні творчі групи тощо);
  • наукові організації, які мають статус юридичної особи, стосовно яких університет виступає засновником (малі підприємства);
  • інші наукові організації, які включаються до складу навчально-наукового комплексу на основі договорів про спільну діяльність.


    2. Форми інтеграції навчального процесу, науки та практики
    Інтеграція навчального процесу, науки і практики забезпечується:

  • підготовкою спеціалістів на основі використання науково-технічних досягнень;
  • залученням студентів до участі у науково-дослідних роботах, які виконуються з держбюджетної та госпдоговірної тематики;
  • проведенням наукової, методичної та організаційної роботи радами НДРС щодо розвитку різноманітних форм наукової і технічної творчості студентів у взаємозв'язку з навчальним процесом і в позааудиторний час;
  • розробкою та впровадженням у навчальний процес нових технологій і засобів навчання, які створені за результатами наукових досліджень: стендів, лабораторних установок, комп'ютерних навчальних посібників тощо;
  • організацією на базі наукових підрозділів університету різноманітних форм активної навчальної роботи: дипломного та курсового проектування, навчальної та виробничої практики, цільового використання наукового обладнання в процесі навчання;
  • залученням провідних учених до проведення навчального процесу;
  • створенням навчально-науково-виробничих об'єднань і комплексів, базових кафедр, міжгалузевих лабораторій, науково-навчальних центрів, у тому числі із закладами НАН України, галузевими академіями наук, міністерствами та відомствами для проведення науково-дослідної роботи.


    3. Пропаганда результатів наукових досліджень здійснюється завдяки таким заходам:

  • проведення маркетингових досліджень ринку науково-технічної продукції;
  • участь у міжнародних, усеукраїнських, галузевих, науково-технічних, промислових, комерційних та інших виставках, аукціонах, біржах;
  • розповсюдження анотованих тематичних збірників і спеціальних видань серед потенційних споживачів;
  • проведення презентацій наукових шкіл і напрямів, конкурсів на кращі розробки вчених університету;
  • створення інформаційних банків за конкретними напрямами наукових досліджень;
  • проведення наукових конференцій і семінарів.


    4. Форми міжнародного науково-технічного півробітництва:

  • спільні із зарубіжними ВНЗ і науковими організаціями розробки науково-технічних проектів за пріоритетними напрямами наукових досліджень;
  • розробка високоефективної науково-технічної продукції на комерційній основі;
  • зарубіжне стажування вчених, студентів та молодих спеціалістів з метою проведення спільних досліджень і глибокого вивчення наукових проблем;
  • створення спільних наукових, науково-технічних, науково-навчальних лабораторій, випуск на їх основі наукоємної продукції та надання наукових послуг;
  • продаж ліцензій, ноу-хау;
  • проведення маркетингових досліджень, надання консультаційних послуг.


    5. Фінансові основи наукової діяльності
    Фінансування наукових досліджень здійснюється за рахунок:

  • коштів бюджету в межах другої половини робочого дня;
  • коштів замовників госпдоговірних тем, власних коштів, кредитів і грантів;
  • позабюджетних коштів, які отримує університет.
  • Тематика наукових досліджень.


  • Реновація популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин Харківської області.

Науковий керівник: доц. Лисенко В.П.
Ця тема координується Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного АН України і є складовою загальноукраїнської наукової теми з відновлення популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин України.

  • Розробка і вдосконалення методів експериментального мутагенезу та використання їх у селекції ярого ячменю

Науковий керівник: професор Проскурнін М.В.
Завданням досліджень є розробка основних закономірностей спадкової мінливості ячменю під дією хімічних і фізичних мутагенних факторів. Розробляються ефективні методи індукції мутантів. Вивчаються їх морфобіологічні особливості, генетична природа та методи використання у селекційній практиці.

  • Дослідження еколого-біогеохімічних закономірностей ґрунтогенезу в природно-антропогенних екосистемах з метою відтворення родючості й охорони ґрунтів агросфери

Науковий керівник – д-р с.-г. наук, професор Тихоненко Д.Г.
Дослідження еколого-біогеохімічних закономірностей міграції, акумуляції і трансформування біогенних елементів, сполук важких металів та інших сполук (у тому числі й екоцидних) ґрунтово-ценотичними компонентами долинно-ландшафтних екосистем різних природних зон України та інших держав будуть використані для створення моделей стабільно функціонуючих природно-антропогенних екосистем агросфери (загалом біосфери) - віртуальних, вербальних, картографічних, математичних, натурних.

  • Агроекологічні основи інтенсифікації асоціативної азотфіксації і використання біологічного азоту для підвищення продуктивності ярого ячменю

Науковий керівник теми: доцент Подоба Л.В.
Проводиться оцінка впливу елементів технології: сорт, добрива, дози бактеріальних препаратів на ріст, розвиток рослин ярого ячменю та фізіологічну активність мікроорганізмів в умовах Східного Лісостепу України. Проводяться дослідження з вивчення міжсортової гетерогенності за ознакою nis, характеру її успадкування, вивчається близько 100 сортозразків вітчизняної та зарубіжної селекції за активністю азотфіксації з метою виділення селекційних джерел і донорів підвищення азотфіксуючого потенціалу в ризосфері ячменю.

  • Селекція та насінництво амаранту в Лівобережному Лісостепу України

Наукові керівники: професор Гопцій Т.І.  , доцент М.Ф. Воронков
Виходячи з перспектив використання амаранта на зерно у зв’язку з введенням його в культуру на Лівобережжі України виникає потреба у створенні сортів, адаптованих до конкретної ґрунтово-кліматичної зони. Це вимагає пошуку цінного вихідного матеріалу, розробки ефективних шляхів його одержання, розробки системи та схеми насінництва сортів. На селекційне поліпшення заслуговують такі види амаранта, як гібридний та білонасінний, представлені великою різноманітністю зразків різного еколого-географічного походження і мають значну фенотипову та генотипову мінливість за масою рослин, масою волоті, врожайністю насіння, висотою рослин, тривалістю вегетаційного періоду. Вивчається ефективність проведення доборів у цих популяціях і створення нових сортів.

  • Віддалена гібридизація та її роль у створенні вихідного матеріалу для селекції різних видів ярих злаків

Науковий керівник: чл.-кор. УААН  В.К.
Дослідження проблеми створення цінного вихідного матеріалу для селекції ярої пшениці і тритикале.

  • Фізико-хімічне дослідження водних і неводних розчинів. Реакції комплексоутворення за участю полімерних лігандів

Науковий керівник: доцент Дубина О.М.
Досліджуються процеси, що супроводжують утворення макрокомплексів у системі: волокнистий комплексит – йон металу– водноорганічний розчинник: дифузія, сольватація. Вивчається вплив полімерної матриці на характер процесів комплексоутворення і на фізико-хімічні характеристики макрокомплексів.

  • Обґрунтувати теорію і розробити прийоми управління динамікою популяцій шкідливих і корисних комах на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності (перехідний)

Науковий керівник: д-р біол. наук, професор Білецький Є.М.
Дослідження проблеми інтегрованого управління динамікою популяцій шкідливих і корисних комах в агроекосистемах.

  • Розробка технічних засобів обробітку ґрунту і сівби для забезпечення сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур

Науковий керівник: професор Пащенко В.Ф.
Проблема вирішується шляхом ресурсозбереження, збереження родючості ґрунтів та одержання екологічно чистої продукції.

  • Розробити ресурсоощадні технології вирощування зернових, зернобобових культур та цукрових буряків

Науковий керівник: чл.-кор. УААН Бобро М.А.
Дослідження проблеми формування високопродуктивних посівів пшениці ярої та озимої, цукрових буряків, соняшнику і сої в умовах Східного Лісостепу України.

  • Розробка енергоощадних прийомів та елементів технології виробництва і зберігання овочів та плодів

Науковий керівник: професор Болотських О.С.
Дослідження шляхів енергозбереження, екологічної безпеки одержаної продукції овочевих рослин.

  • Розробка і вдосконалення екологічно безпечних систем захисту сільськогосподарських культур від інфекційних хвороб у Східному Лісостепу України

Науковий керівник: професор Марютін Ф.М.  , професор Туренко В.П.
Досліджується проблема моніторингу і патогенезу та обґрунтування інтегрованого захисту овочевих культур та насіннєвої люцерни від грибних хвороб.

  • Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки

Науковий керівник: професор Огійчук М.Ф.
Досліджуються проблеми вдосконалення методології теорій бухгалтерського обліку.

  • Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку

Науковий керівник: професор Шиян В.Й.
Дослідження шляхів відтворення та покращання використання трудового потенціалу як провідної ланки аграрного ресурсного потенціалу в контексті теорії людського капіталу. Вивчення відтворення ефективної родючості ґрунтів і покращання використання земельних угідь на основі удосконалення механізмів земельних відносин, визначення стратегії подальшого розвитку аграрного ресурсного потенціалу в руслі концепції сталого розвитку.

  • Інформаційне забезпечення ефективного розвитку соціально спрямованого виробництва

Науковий керівник: канд. техн. наук, доцент Бабенко В.О.
Дослідження проблеми регіональної системи інформаційного забезпечення аграрного виробництва та обґрунтування напрямів його розвитку.

  • Закономірності переважно інтенсивного типу відтворення в АПК

Науковий керівник: доцент Пасемко Г.П.
Дослідження якісно нової економічної характеристики АПК України – перехід до нового етапу, коли ринкові відносини розвиваються на власній основі.

  • Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності і розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва

Науковий керівник: професор Ульянченко О.В.
Розроблено концепцію управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі, сутність якої полягає в застосуванні комплексного підходу до організації ресурсозабезпечення та ресурсовикористання завдяки реалізації принципів інноваційного менеджменту, оптимізації системи управління використанням ресурсів на основі складання прогнозів в ринкових умовах.

  • Удосконалення методології аналізу виробничих ресурсів і розробка заходів підвищення ефективності їх використання в аграрних формуваннях

Науковий керівник: професор Горкавий В.К.
Дослідження проблеми економії трудовитрат і підвищення ефективності аграрної праці.

  • Фінансово-кредитний механізм сталого розвитку аграрного сектора економіки України

Науковий керівник: д-р екон. наук, професор Олійник О.В.
Дослідження проблеми вдосконалення системи фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, їх кредитування, оподаткування, страхового захисту, державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету, формування такого фінансово-кредитного механізму, який би, з одного боку, спонукав, а другого - створював умови для сталого розвитку сільськогосподарських товаровиробників, для запровадження механізмів ресурсозбереження і підвищення їх конкурентоспроможності, особливо з огляду на приєднання України до СОТ.

  • Вивчення структурно-функціональної організації, біологічного різноманіття, динаміки формування та розвитку лісових біоценозів в умовах змін клімату і антропогенного впливу

Науковий керівник: професор Ткач В.П.
Дослідження проблеми механізму функціонування та динаміки формування лісових біоценозів в різних природних зонах України з урахуванням впливу на них абіотичних та антропогенних факторів.

  • Розробка програмно-цільових методів лісовирощування і систем ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку

Науковий керівник: професор Ткач В.П.
Дослідження проблеми вдосконалення методів лісовпорядкування та системи ведення лісового господарства з урахуванням необхідності посилення екологогічних, економічних та соціальних функцій лісів України.

  • Удосконалення системи управління лісами на засадах сталого розвитку

Науковий керівник: доцент Ткач Л.І.
Дослідження проблеми функціонування та організації управління лісами з урахуванням необхідності трансформації лісового сектора економіки на засадах сталого розвитку.

  • Ефективність лісомеліоративного комплексу в умовах пересічного рельєфу відрогів середньоросійської височини

Науковий керівник: доцент Гладун Г.Б.
Дослідження проблеми підвищення еколого-меліоративних властивостей лісових насаджень.

  • Геокультурний потенціал України і проблеми його реалізації

Науковий керівник: канд. філософ. наук, професор Заздравнов А.П.
Дослідження матеріального та духовного потенціалу аграрного виробництва України

  • Релаксаційні ефекти, викликані взаємодією іонізуючого, акустичного та електромагнітного випромінювання різного діапазону частот з речовиною та біологічними об'єктами

Науковий керівник: д-р фіз.-мат. наук, професор Рохманов М.Я.
Проводяться дослідження проблеми нелінійних реакційних ефектів в упорядкованих системах та напівпровідниках після опромінення ?-, та ?- променями.

  • Локальні клімати, обробка і аналіз первинних кліматичних рядів (метеостанції ХНАУ)

Науковий керівник: д-р фіз.-мат. наук, професор Рохманов М.Я.
Проводяться дослідження проблем локальних кліматів і їх впливу на лісові насадження та сільськогосподарські угіддя.

  • Проблеми міжкультурної комунікації

Науковий керівник: професор Герман Л.В.
Дослідження проблем еволюції національних мовних систем в умовах білінгвізму.

  • Науково-методичні основи прогнозування використання земельних ресурсів та переустрою населених пунктів в умовах ринку

Науковий керівник: канд. екон. наук, професор Гопцій О.Б.
Досліджуються використання, прогнозування, моніторинг земельних ресурсів та їх охорони, а також соціально-екомонічні та екологічні проблеми населених місць.

  • Політична культура: теорія, історія, сучасність

Науковий керівник: професор Киричок Р.І.
Досліджуються основні теоретичні положення і концепції політичної культури, політичних культурних явищ, що визначають специфіку суспільств минулого і сучасного.

  • Кадастрова оцінка земель – економіко-правова основа розвитку ринкових земельних відносин

Науковий керівник: канд. екон. наук  Вервейко А.Г.
Досліджується проблема управління земельними ресурсами на основі кадастрової оцінки землі та майна в ринкових умовах.
Досліджується проблема складання, еколого-економічного обґрунтування схем і проектів землеустрою.

  • Результати фундаментальних наукових досліджень. Розроблено науково-методичні основи оцінки екологічного ризику деградації ґрунтів і методи управління ними як умова переходу до моделей сталого землекористування

Науковий керівник: професор Тихоненко Д.Г.
У межах досліджень було вперше здійснено аналіз екологічного ризику деградації ґрунтів і сформульовано думку про те, що такий аналіз повинен стати складовою частиною екологічної експертизи, екологічного аудиту й екологічного страхування, тобто важливим інструментом екологізації сільськогосподарського виробництва та реструктуризації аграрного сектора економіки України.

  • Дослідження неспецифічних стресових реакцій рослин: біохімічні аспекти

Науковий керівник: доцентКолупаєв Ю.Є.
У рамках досліджень сформульовано положення, відповідно до якого керований окислювальний стрес розглядається як індуктор адаптивних реакцій рослинного організму, що призводять до підвищення стійкості до абіотичних стресорів (гіпертермія, дія солей тощо), а не як чинник пошкоджень. Уперше встановлено, що ефект індукування екзогенними саліциловою та абсцизовою кислотами (СК та АБК) та іонами кальцію стійкості рослин до нагрівання і дії NаСІ реалізується з участю АФК.

  • Розроблено теорію і технологію багаторічних фітосанітарних прогнозів

Науковий керівник: професор Білецький Є.М.
У межах досліджень вперше розроблено теорію циклічності динаміки популяцій шкідливих комах, а на основі теорії "Міжсистемний метод прогнозу масового розмноження шкідливих комах" алгоритми прогнозування основних шкідників сільськогосподарських і лісових культур; багаторічний прогноз останніх в Україні на період до 2030 р.

  • Вивчені закономірності експериментального мутагенезу ячменю і розроблені методи використання експериментальних мутацій у селекційній роботі

Науковий керівник: професор Проскурнін М.В.
Розроблені методи добору оцінки генетичної і селекційної цінності експериментальних мутацій, прийоми використання в селекційній практиці. Сформована генетична колекція мутантів. З використанням мутаційних форм створені пивоварні сорти ячменю Докучаєвський 15, Козак, Мономах, які впроваджуються у виробництво.

  • Розроблені теоретичні основи селекції і насінництва амаранта

Наукові керівники: професор Гопцій Т.І. , доцент Воронков М.Ф.
За роки досліджень розроблено теоретичні основи селекції та насінництва, створено 8 сортів амаранта різних напрямків використання, з них 7 занесено до Державного реєстру сортів рослин України (Ультра, Надія, Роганський, Харківський 1, Вогняна кулька, Сем, Лєра), сорт Студентський з 2008 р. перебуває в державному сортовипробуванні. Розроблено систему і схему насінництва та технологію вирощування амаранта на насіння.

  • Детально досліджені алелопатичні виділення зернових злаків і їх роль у міжгенотипових взаємовідносинах у штучно створених агрофітоценозах

Науковий керівник: професор  В.К.
Вивчені алелопатичні властивості найбільш розповсюджених у культурі видів пшениці (Тr. aestivum L., Tr. durum Desf.), жита (Secale cereale L.), тритикале (Тr. aestivum forme). Установлено, що алелопатична активність і толерантність культурних злаків залежить від виду, сорту, стану онтогенезу і умов навколишнього середовища. Доведено, що алелопатична активність кореневих виділень зернових злаків обумовлена наявністю в них ферментів, вітамінів, нуклеїнових кислот, гіберелінів, ауксинів, амінокислот. Запропоновано методику, яка дозволяє покращити схрещуваність різних видів пшениці, пшениці і жита, життєздатність і продуктивність гібридів F1 і F2. Розроблено методику використання екзометаболітів насіння, що проростає, для допосівної обробки насіння зернових культур, що дозволяє суттєво підвищити їх продуктивність на 3,6 – 6,3 ц/га.

  • Агроекологічні основи інтенсифікації асоціативної азотфіксації і використання біологічного азоту для підвищення продуктивності ярого ячменю

Науковий керівник: доцент Подоба Л.В.
Проведені досліди з вивчення антагонізму азотфіксуючих бактерій та представників фітопатогенної мікрофлори з вивчення можливостей активізації біологічного захисту рослин ячменю від збудників хвороб, зокрема кореневої гнилі, створюється перспективний вихідний матеріал, в якому, крім основних господарсько цінних ознак і властивостей, будуть враховуватися і ознаки, що характеризують здатність рослинно-бактеріальної асоціації до більш інтенсивної фіксації азоту атмосфери і більш високої біологічної стійкості до ураження хворобами.

  • Досліджені кількісна оцінка та діагностування типів лісу рівнинної частини України

Науковий керівник: професор Ткач В.П.
Уперше складено кадастровий список типів рівнинної частини України, в якому наведено їх діагностичні та кількісні оцінки; розроблена класифікація та кількісна оцінка заплавних типів лісу Полісся, Лісостепу та Степу; розроблено лісотипологічне районування рівнинної території України, в якому наведені лісотипологічні області, райони, сектори, описані їх природні особливості (клімат, ґрунт, лісова рослинність); наведено методику визначення ступеня використання лісами лісорослинного потенціалу.

  • Досліджені амплітудно-залежний ефекти внутрішнього тертя в упорядкованих і старіючих системах

Науковий керівник: професор Рохманов М.Я.
Уперше встановлено механізм зміцнення силіцію під пучком?-опромінення, виявлено новий релаксаційний ефект у наноструктурно-упорядковних системах Fе-АІ, пов'язаний з парами карбон-вакансію.

[/spoiler]




Оновлено: 18-05-2012, 14:03 / Переглядів: 3 555
 

Авторизація