Музей "Генезису і картографії ґрунтів"

Музей «генезису і картографії ґрунтів» – єдиний музей ґрунтів в Україні, де зібрана колекція (півтораметрові моноліти) ґрунтів різних природних (ландшафтних) зон держави: Полісся, Лісостепу, Степу (північного, звичайного, південного і сухого), гірських масивів: Карпат, Криму; давнього орогену – Донбасу. Усього в «музеї ґрунтів» представлено 156 монолітів ґрунтів, які охоплюють основні типи, підтипи роди, види, різновиди і розряди складної гами ґрунтів України. Зонально ґрунти представлені у такому порядку: 1) Полісся (дерново-підзолисті, дерново-підзолисті оглеєні, болотні і торфові); 2) Лісостеп (опідзолені ґрунти: світло-сірі, сірі, темно-сірі, чорноземи опідзолені; реградовані ґрунти, чорноземи типові і вилужені); 3) Степ (чорноземи звичайні, південні; каштанові і темно-каштанові ґрунти); 4) Карпати (буроземи типові, опідзолені, їх оглеєні аналоги, буроземно-підзолисті оглеєні); 5) Крим гірський (буроземи); 6) Сухі Субтропіки південного берегу Кримського півострова (коричневі-брунатні, червоно-коричневі).

Крім того, у музеї демонструються зразки (моноліти) солончакових, солонцюватих і осолоділих ґрунтів, які зустрічаються практично в усіх природно-кліматичних зонах України, а також лучні, лучно-болотні, болотні ґрунти заплав річок України.

Наряду з ґрунтами України, у «музеї ґрунтів» представлені окремі типи ґрунтів Росії (Бєлгородська область – чорноземи типові, опідзолені і галоморфні ґрунти; Краснодарський край – 2,5…3,0-метрової глибини профілі чорноземів передкавказьких, чорноземи злиті), Узбекистану (сіроземи типові на лесі – Самаркандська область); Грузії (червоноземи типові і жовтоземи – Чаква, Батумі), Абхазії (жовтоземи - район Сухумі); республіки Куба (червоноземи, бурі, темно-бурі – провінція Орієнте).

 

001. Дерново-сильнопідзолистий глеюватий ґрунт на воднольодовикових відкладах. Київське Полісся.

019. Перегнійно-карбонатний ґрунт (рендзина) на елювії вапняків. Мале Полісся, Львівська обл.

021. Ясно-сірий опідзолений ґрунт на червоно-бурій глині. Лісостеп, Харківська обл.

026. Темно-сірий опідзолений ґрунт на лесовидному суглинку. Лісостеп, Полтавська обл.

029. Сірий опідзолений ґрунт на лесовидному суглинку. Лісостеп, Харківська обл.

042. Чорнозем опідзолений на лесовидному суглинку. Лісостеп. Чернігівська обл.

124. Чорнозем типовий глибокий на лесовидному суглинку. Лісостеп, Харківська обл.

071. Чорнозем звичайний на лесі. Степ, Запорізька обл.

074. Чорнозем південний на лесі. Степ, Одеська обл.

098. Торф’яник глибокий низинний евтрофний на торфі. Лісостеп. Львівська обл., с. Дубляни.

102. Коричневий ґрунт на елювії щільних вапняків. Кримське підгір`я.

108. Червоний фералітний ґрунт на елювії серпентинів. Куба, Орієнте, тропіки.

131. Темно-каштановий середньосолонцюватий ґрунт на лесі. Степ, Миколаївська обл.

134. Солончак хлоридно-сульфатний на лесовидному суглинку. Степ, Херсонська обл.

135. Солонець середній каштановий сульфатно-хлоридно-солончаковий на глині. Крим.

Колекція «музею ґрунтів» кафедра ґрунтознавства розпочала формувати у 50-ті роки XX ст. під керівництвом доц. Г. С. Гриня. Було відібрано близько 50 монолітів метрової глибини. Вони розташувались в ауд. 24 кафедри ґрунтознавства по вул. Дзержинського, 92, м. Харкова. У цій аудиторії читались лекції з «Ґрунтознавства часткового» до 1977 року (дата перебазування кафедри ґрунтознавства і факультету «агрохімія та ґрунтознавство» на нову навчальну і виробничу базу на територію навчально-дослідного господарства «Докучаєвське»).

Моноліти теперішнього «музею ґрунтів» були відібрані студентами III курсу факультету «агрохімії і ґрунтознавства» у 1962-1972 рр. під керівництвом А. О. Георгі, Д. Г. Тихоненка і, частково, М. О. Горіна, які керували експедиційною зональною практикою студентів. Препарацію монолітів ґрунтів виконали А. О. Георгі, Д. Г. Тихоненко (1967-1972 рр.). Перебазування музею ґрунтів виконував завідувач лабораторії «генезису і картографії ґрунтів» – В. С. Різван.

Моноліти ґрунтів Куби відібрав проф. Полупан М. І., який працював професором Гаванського університету.

Червоноземи і жовтоземи Грузії і Абхазії були відібрані студ. III курсу факультету «агрохімії і ґрунтознавства» під час навчальної практики, якою керували теперішні проф. В. В. Дегтярьов і М. О. Горін, а моноліт сірозему подарували ґрунтознавці Узбекистану.

У «музеї ґрунтів» надана Українська номенклатура ґрунтів і в системі – WBR– Світова реферативна база – переклад назв ґрунтів з англійської на українську мову виконаний проф. Польчиною С. М.

У «музеї генезису і картографії ґрунтів» демонструються три карти ґрунтів: 1) ґрунтова карта світу у масштабі 1:10000000; 2) ґрунтова карта бувшого СРСР (масштаб 1:5000000) і 3) карта ґрунтів України – масштаб 1:750000.

Значення ґрунту важко переоцінити. Він – грунт – годує все живе на землі – людину, тварину, рослину. Другого джерела отримання їжі практично немає. Більше 93 % продуктів харчування людство отримує завдяки ґрунтам. Тому дуже важливо бережливо використовувати, охороняти і зберігати ґрунти. Це добре розуміють студенти після вивчення курсу «Ґрунтознавство» і екскурсанти, які часто відвідують «музей ґрунтів». За якісну і продуктивну працю, за розповсюдження інформації з вивчення і значення ґрунтів у житті нашої держави, музей «генезису і картографії ґрунтів» відзначений державною нагородою – Золотою медаллю міжнародної виставки «Агро-2013».

ПрофесорТихоненко Д.Г. 

Доцент  Новосад К.Б.



Оновлено: 8-07-2013, 15:21 / Переглядів: 7 328
 

Авторизація