Співпраця зі стейкхолдерами факультету захисту рослин

Науково-практичний семінар «Озимі культури навесні: проблеми та шляхи їх вирішення»

 

  Тісний зв’язок науки і практики – головна умова підготовки фахівців високого рівня в галузі агрономії та захисту рослин. Сучасні умови вимагають від них володіння новітніми технологіями, які впроваджують у провідних господарствах України.

  23 лютого 2021 р. на кафедрі зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова відбувся науково-практичний семінар «Озимі культури навесні: проблеми та шляхи їх вирішення». У семінарі взяли участь співробітники ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ, здобувачі вищої освіти, аспіранти і представники компанії Exogenica LLC.

  Своїм досвідом з усіма присутніми поділилися співробітники ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, а представники компанії Exogenica LLC окреслили можливі шляхи вирішення ранньовесняних проблем на полях з використанням сучасних цифрових технологій.

  Відкрили захід проректор з економічної роботи та розвитку виробничої інфраструктури ХНАУ ім. В.В. Докучаєва О.І. Швайка і доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова С.В. Станкевич, які були ведучими та модераторами.

  Першою презентовано доповідь кандидата с.-г. наук, доцента кафедри фітопатології Л.В. Жукової щодо фітосанітарного стану озимини, методи його встановлення та заходів з обмеження шкідливих організмів.

  Доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри рослинництва А.О. Рожков доладно проаналізував проблеми низької врожайності озимих культур у Харківській області. Доповідь була дуже актуальною і викликала активну дискусію.

  Третім спікером був доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри агрохімії В.І. Філон, який поділився своїм баченням проблеми діагностика мінерального живлення озимих культур та впливу добрив на їхню врожайність.

  Кандидат екон. наук, доцент, декан факультету менеджменту і економіки Ю.Л. Філімонов розповів присутнім про принципи формування собівартості вирощування пшениці озимої за класичної технології вирощування.

  Директор з розвитку компанії Exogenica LLC К.Ю. Сагіров ознайомив учасників семінару з продуктом компанії Exogenica LLC як можливістю вирішення ранньовесняних проблем озимини за допомогою сучасних технологій. Для цього використовують зйомки з безпілотних апаратів у видимому та спектральному діапазонах; потім дані обробляють у спеціально розроблених програмах.  Кінцевий результат такої роботи – отримання даних про забур’яненість, ураженість хворобами, схожість культурних рослин, проблеми з дефіцитом мінеральних речовин та ін. Доповідь була дуже цікавою і спричинила жваве обговорення.

  Отже семінар викликав великий інтерес науковців і здобувачів вищої освіти. Учасники заходу запропонували провести ще одну зустріч у розширеному форматі та присвятити її результатам ранньовесняних обстежень озимих культур після відновлення вегетації на конкретних прикладах господарств Харківської області.

 

Доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова С.В. Станкевич та І.В. Забродіна, проректор з економічної роботи та розвитку виробничої інфраструктури І.О. Швайка.

 

 

 

 

 


  У рамках співпраці з офіційним партнером ХНАУ ім. В. В. Докучаєва фірмою Exogenica LLC розпочато дослідження в ННВЦ "Дослідне поле" ХНАУ ім. В. В. Докучаєва з використанням найсучасніших високоточних цифрових технологій!

Етап 1 – діагностика.

 

 

 

 

 

Науково-практичний семінар «Використання цифрових технологій в агрономії та захисті рослин»

 

  Тісний зв’язок науки і практики – головна умова підготовки фахівців високого рівня в галузі агрономії. Сучасні умови вимагають від них володіння новітніми технологіями в агрономії та захисті рослин, які впроваджують у провідних господарствах.

  Досвідом використання цифрових технологій поділився керівник групи регіональних технічних експертів фірми «Сингента», кандидат сільськогосподарських наук Зозуля Олександр Леонідович.

  8 листопада 2018 р. на кафедрі зоології та ентомології ім. Б. М. Литвинова відбувся науково-практичний семінар «Використання цифрових технологій в агрономії та захисті рослин». У семінарі взяли участь здобувачі вищої освіти, аспіранти і викладачі, переважна більшість яких була з факультету захисту рослин.

  Відкрила захід доцент кафедри зоології та ентомології Леженіна Ірина Павлівна.

  Олександр Леонідович значну частину доповіді присвятив використанню цифрових технологій у фітосанітарному моніторингу та ранній діагностиці проблемних ділянок на полях. Для цього були використані зйомки з безпілотних апаратів у видимому та спектральному діапазонах, отримані дані оброблялись у спеціально розроблених програмах. Кінцевий результат цієї роботи – отримання даних про забур’яненість, ураженість хворобами, схожість культурних рослин, проблеми з дефіцитом мінеральних речовин та ін.

  Цікавим був і досвід використання сучасних метеостанцій для прогнозування хвороб та шкідників сільськогосподарських культур, про що також розповів доповідач. Таких метеостанцій на території України розміщено 60. З них дані передають на комп’ютери, їх обробляють і в подальшому використовують у господарствах. Олександр Леонідович зазначив, що для складання таких прогнозів і залучено провідних учених ентомологів та фітопатологів.

  Крім польових обстежень, фахівці «Сингенти» проводять лабораторні аналізи з використанням ПЛР- та ІФА-методів, про що ми також дізнались від О. Л. Зозулі.

  Доповідь викликала чималий інтерес, було багато запитань, обговорення пройшло жваво. Слухачі семінару запропоновали провести ще одну зустріч у розширеному форматі та присвятити її одному з питань доповіді, що дозволить обговорити результати впровадження цифрових технологій більш детально та глибоко.

 

Доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова І. П. Леженіна та С. В. Станкевич.

 

 

 

 

ІТАЛІЙСЬКА САРАНА В МІЖНАРОДНОМУ АЕРОПОРТУ «ХАРКІВ»

 

  Четвертого вересня на запрошення голови аеродромної служби міжнародного аеропорту «Харків» Сергія Павловича Твердохліба було проведено ентомологічний моніторинг земель навколо злітно-посадкової смуги щодо заселення сарановими та визначення їх видової приналежності. До складу робочої групи увійшли доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова Станкевич Сергій Володимирович і Філатов Михайло Олексійович, а також здобувачі вищої освіти Троценко Віталій та Клименко Ігор. У результаті проведених обстежень установлено заселеність земель аеропорту таким представником саранових, як прус італійський.

Прус, або сарана італійська, – небезпечний шкідник, який пошкоджує різні сільськогосподарські й лісові культури. Довжина самців до 25 мм, самок – до 41 мм. Характерною ознакою є колір тіла від коричневого до сірого – і те, що друга пара крил і задні стегна зсередини рожевого кольору. При невеликій густоті популяції личинки та імаго тримаються відокремлено, але в разі збільшення їх чисельності переходять до стадного способу життя. Скупчення саранових називають табунами (кулігами). У кулігах поведінка окремих особин підпорядковується загальним правилам. Комахи здійснюють спільні міграції: личинки роблять спільні переходи, а дорослі комахи – перельоти; вони можуть активно перелітати на відстань до кількох кілометрів. Часто потоками повітря куліги переносяться на досить велику відстань. Масові розмноження пруса італійського відмічаються на території України ще з часів Київської Русі (з 1008 р.).

  Сарана поширена на полинових і полиново-злакових біотопах, солончаках і старих перелогах. У цих місцях розмножується масово та при великій чисельності сарана завдає відчутної шкоди господарству. 120 га землі які займає аеропорт «Харків», ідеально підходять для накопичення чисельності шкідника, що зумовило масове розмноження протягом двох останніх років. Цей шкідник дуже небезпечний для літаків. Скупчення сарани на злітно-посадковій смузі робить небезпечним процес посадки. Крім того, прус є кормовою базою для багатьох птахів. У міжнародному аеропорту «Харків» зосередилася значна кількість такого птаха, як боривітер. Полюючи на сарану, птахи часто зіштовхуються з літаками і можуть потрапляти до турбін, що призводить до аварійних ситуацій.

  Після моніторингу, проведеного на землях аеропорту, керівництво аеропорту отримало від наших фахівців-ентомологів кваліфіковані рекомендації щодо необхідності проведення захисних заходів для регулювання чисельності саранових. Це гарантуватиме безпеку польотів літаків з міжнародного аеропорту «Харків».

 

  У 2021 р. видано навчальний посібник «Теорія і технологія прогнозування і прийняття рішень у захисті і карантині рослин». Харків: Видавництво Іванченка І.С., 2021. 269 с.

  Авторами навчального посібника є досвідчені співробітники ХНАЦ ім. В.В. Докучаєва: С.В. Станкевич, І.В. Забродіна, М.О. Білик, М.Д. Євтушенко, В.П. Туренко, І.П. Леженіна та канд. с.-г. наук, менеджер компанії «Сингента» Г.В. Малина.

У посібнику висвітлено сучасні принципи, алгоритми та методологію розробки фітосанітарних прогнозів різної завчасності і шляхи їх удосконалення з метою впровадження екологічно орієнтованого захисту рослин. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та визначення ефективності захисних заходів. Навчальний посібник призначено для підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня аграрних вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації зі спеціальності «Захист і карантин рослин». Може бути корисним фахівцям із захисту рослин, науковим співробітникам і агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти, а також усім тим, кого цікавить екологічно орієнтований захист рослин.

  Слід зазначити, що рецензентами були доктор с.-г. наук, провідний наук. співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту овочівництва і баштанництва НААНУ О.В. Куц та канд. с.-г. наук, менеджер компанії «Сингента» С.В. Чоні.

 

 

  У 2020 р. вийшов із друку навчальний посібник С. В. Станкевича, І.В. Забродіної, Ю.В. Васильєвої, В.П. Туренка, А.В. Кулєшова та М.О. Білика «Моніторинг шкідників і хвороб сільськогосподарських культур» Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. – 624 с.

  Моніторинг шкідників і хвороб згідно із Законом України про захист рослин є обов’язковим для всіх землекористувачів. Сучасні системи моніторингу розроблено для певних культур, шкідливих організмів чи їх комплексів провідними науковими закладами і вченими в різні часи. За багаторічний період методи і методики фітосанітарного моніторингу, обсяг і схеми його реалізації апробовано й удосконалено практикою роботи служби захисту рослин та вченими різних наукових закладів. Їх оптимізовано щодо видового складу шкідливих організмів, обсягу проведення обстежень та обліків, обладнання для спеціальних робіт і кількості робітників.

  Обов’язковим елементом сучасної системи землеробства є інтегрований захист рослин від шкідливих організмів, що полягає в управлінні динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів та цілеспрямованого застосування сучасних методів і засобів захисту рослин. Для прийняття рішення щодо застосування того чи іншого заходу, спрямованого на захист культури від певного виду шкідника чи їх комплексу, потрібно провести моніторинг із метою виявлення та обліку шкідливих організмів. Спираючись на критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників, приймають рішення про необхідність чи недоцільність проведення захисту культури.

  Посібник розроблено з урахуванням існуючих методів виявлення та обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, критеріїв доцільності застосування засобів захисту рослин та визначення ефективності захисних заходів.

Авторами висвітлено існуючі методи виявлення та обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських культур та шляхи їхнього вдосконалення. Наведено критерії доцільності застосування засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та визначення ефективності захисних заходів. Запропоновано алгоритми проведення обліків основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур за загальноприйнятими та перспективними новітніми методами.

  Навчальний посібник призначено для підготовки фахівців аграрних вищих навчальних закладів ІІ–ІV рівнів акредитації зі спеціальностей «Захист і карантин рослин», «Агрономія» та «Екологія». Може бути корисним фахівцям із захисту рослин, науковим співробітникам і агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усім тим, кого цікавить екологічно орієнтований захист рослин.

  Слід зазначити, що рецензентом видання була доктор с.-г. наук, професор, чл.-кор. НААН України, керівник відділу теоретичних досліджень в рослинництві та генетичних ресурсів рослин Інституту рослинництва ім В.Я. Юр’єва В.П. Петренкова.

 

 

 

  У 2021 р. видано навчальний посібник «Новітній асортимент засобів захисту рослин від шкідливих організмів». Харків: Майдан, 2021. 350 с.

  Авторами навчального посібника є досвідчені співробітники ХНАЦ ім. В.В. Докучаєва: В.П. Туренко, М.О. Білик, В.І. Мартиненко, С.В. Станкевич, І.В. Забродіна та канд. с.-г. наук, менеджер компанії «Сингента» С.В. Чоні.

  Навчальний посібник призначено для підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня аграрних вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації зі спеціальності «Захист і карантин рослин». Може бути корисним фахівцям із захисту рослин, науковим співробітникам і агрономам господарств різних форм власності, слухачам закладів післядипломної освіти, викладачам, здобувачам біологічних та сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти, а також усім тим, кого цікавить екологічно орієнтований захист рослин.

  Слід зазначити, що рецензентом був канд. с.-г. наук, менеджер компанії «Сингента» Г.В. Малина.

 

 

СТЕЙКХОЛДЕРИ – РЕЦЕНЗЕНТИ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ

 

091 «Біологія»

Попов Віталій Миколайович – кандидат біологічних наук, доцент, директор випробувальної лабораторії ТОВ «АГРОГЕН НОВО»;

Рябчун Наталія Іванівна – доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Лабораторії селекції і фізіології пшениці озимої Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України;

Якимчук Руслан Андрійович – доктор біологічних наук, професор, професор кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

 

101 «Еколгія»

Ачасов Андрій Борисович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та менеджменту довкілля Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;

Ачасова Алла Олександівна – кандидат біологічних наук, доцент, ст. наук. співробітник лабораторії охорони ґрунтів від ерозії та дистанційних методів досліджень ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»;

Бучнєва Вікторія Аркадіївна – заступник начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області, заступник головного державного інспектора з ОНПС Харківської області;

Ласло Оксана Олександрівна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент землеробства і агрохімії імені В.І. Сазанова, Полтавський державний аграрний університет.

Приймачук Сергій Іванович – директор НПП "Святі гори".

 

162 «Біотехнології та біоінженерія»

Білинська Олена Володимирівна – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії генетики, біотехнології та якості Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України;

Патика Володимир Пилипович – доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу фітопатогенних бактерій, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України;

 

 

202 «Захист і карантин рослин»

Куц Олександр Володимирович – доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту овочівництва і баштанництва НААН України;

Кучеренко Єгор Юрійович – кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії імунітету рослин до хвороб та шкідників Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України;

Малина Геннадій Васильович – кандидат сільськогосподарських наук, керівник групи технічної підтримки насіння олійних культур компанії «Сингента»;

Сагіров Костянтин Юрійович – директор з розвитку ТОВ «Екзогеніка»;

Скрильник Юрій Євгенович – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник лабораторії лісу УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького;

Твердохліб Світлана Миколаївна – заступник начальника управління фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби по Харківській області;

Толмачов Олександр Олександрович – фінансовий директор ТОВ «Екзогеніка»;

Чоні Світлана Василівна – кандидат сільськогосподарських наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників компанії «Сингента».

 

ДОГОВІР

про наукове співробітництво, укладений між

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЕКЗОГЕНІКА»

і Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва


:  Договір (завант.: 4)
Переглянути онлайн:  Договір
884,88 Kb   



Оновлено: 18-05-2021, 08:22 / Переглядів: 185
 

Авторизація
Ми використовуємо файли cookies для оптимізації контенту та швидкодії сайту.
Продовжуючи відвідування сайту, Ви погоджуєтесь на використання файлів cookies.
Ок