Видатні вчені, що працювали на кафедрі



 

Юр'єв Василь Якович (1879-1962)

Видатний селекціонер-рослинник, академік АН УРСР, почесний академік ВАСГНІЛ, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки УРСР Василь Якович Юр'єв народився 8 лютого 1879 р. в с. Іванівська Вирга Нижньоломівського району Пензенської області у дворянській сім'ї.

Трудову діяльність розпочав у 1895 р. робітником Марийського земельного училища. У 1905 р. закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва, працював агрономом у Пензенській губернії (1905— 1909). У1909 р. В. Я. Юр'єв працював науковцем на Харківській селекційній станції (з 1944 р. — директор), водночас (з 1937 р.) — професор Харківського сільськогосподарського інституту, в 1946—1956 рр. — директор інституту генетики і селекції АН УРСР, з 1956 р. і до кінця життя — директор УНДІ рослинництва, селекції і генетики, який носить його ім'я.

Основний напрям наукових досліджень академіка В. Я. Юр'єва — теоретичні й практичні питання селекції і насінництва сільськогосподарських культур. Уперше в селекційній роботі він застосував комплексну і всебічну оцінку сортів культурних рослин, розробив ряд методик для вивчення та оцінки селекційного матеріалу. Академік В. Я. Юр'єв особисто і разом зі співробітниками створив 21 сорт найважливіших зернових культур. Його перу належить понад 100 наукових і навчально-методичних праць, в тому числі підручник «Общая селекция и семеноводство полевых культур», який перевидавався чотири рази і став першим основним навчальним посібником для студентів-селекціонерів. Цей підручник у перекладі видавався також і в ряді зарубіжних країн.

Із 1937 р. Василь Якович очолював кафедру селекції і насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва. Він організував методичну роботу на кафедрі з урахуванням передового наукового досвіду, використовував у навчальній роботі новітні досягнення з генетики і селекції, велику увагу приділяв глибокій фундаментальній підготовці майбутніх фахівців. Лекції Василь Якович читав професійно, емоційно і цікаво, залучаючи до них відомості про практичні досягнення і сучасні методи селекції. Але не тільки лекції і лабораторні заняття, на його думку, мають формувати спеціаліста-селекціонера, а й виробнича практика, знайомство з селекційним процесом і його особливостями безпосередньо в полі, спостереження за рослинами.

За видатні досягнення у розвитку сільськогосподарської науки В. Я. Юр'єв двічі удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1954,1959) нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани». Він лауреат Державної премії СРСР. У 1960 р. у Харкові споруджено бронзове погруддя двічі Герою Соціалістичної Праці В. Я. Юр'єву. У 1965 р. Академія наук УРСР для увічнення пам'яті академіка В. Я. Юр'єва встановила премію імені видатного вченого, лауреатами якої можуть бути вчені, які збагатили науку в галузі генетики, створили нові методи акліматизації, селекції та гібридизації рослин і тварин, вивели нові високоврожайні сорти сільськогосподарських культур і високопродуктивних порід тварин.



Марта Ансовна Іллінська-Центилович — відомий вчений-селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, професор, послідовник академіка В. Я. Юр'єва.

Народилася 10 березня 1897 р. в м. Шауляй, Литва. У 1927 р. закінчила Харківський сільськогосподарський інститут, де здобула фах агронома-рослинника. Працювала на Центральній контрольно-насінницькій станції в м. Харкові. З 1937 р. — асистент кафедри селекції та насінництва Харківського сільськогосподарського інституту. З 1943 по 1945 рр. — директор Українського науково-дослідного інституту соцземлеробства. З 1962 р. — професор, завідувач кафедри селекції та насінництва ХСГІ ім. В. В. Докучаєва. З 1972 р. — професор-консультант цієї ж кафедри.

Основний напрямок наукової роботи М. А. Іллінської-Центилович — селекція озимої пшениці на господарсько-корисні ознаки. Вченою розроблено ряд селекційного виробництва, спрощено метод анатомічної оцінки селекційного матеріалу на стійкість проти вилягання. Виявлено можливість отримання стійких проти вилягання форм шляхом гібридизації, розкрито закономірності формування міцності соломи стійких та нестійких форм. Створено ранньостиглі продуктивні та стійкі проти вилягання сорти озимої пшениці ХСГІ-2, Рання-2.

Результати своїх наукових досліджень М. А. Іллінська-Центилович виклала у монографії «Полягання озимої пшениці» (1962). У 1964 р. вона захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему: «Стійкість до вилягання як проблема селекції озимої пшениці». Звання професора їй присвоєно в 1965 р.

Разом з цим професор М. А. Іллінська-Центилович активно працює як педагог, готує висококваліфікованих фахівців для сільськогосподарського виробництва. Талановитий керівник науково-педагогічного колективу, вона постійно удосконалювала методи викладання і навчання студентів, використовувала усі найновіші, найоригінальніші навчальні демонстраційні матеріали. Все це полегшувало опанування складних теоретичних питань навчальних курсів. Сама вона читала курс «Селекція та насінництво». Керувала студентським науковим гуртком. Виховувала у студентів захоплення науковою роботою, вчила їх поєднувати навчання з науковими дослідженнями.

Багато сил і енергії Марта Ансовна віддала вихованню і підготовці наукових кадрів. Під її науковим керівництвом підготовлено 20 кандидатів наук, її учні плідно працювали і працюють у наукових установах і навчальних.

М. А. Іллінська-Центилович опублікувала 48 наукових праць. Тривалий час була вченим секретарем об'єднаної ради агрономічних спеціальностей ХСГІ.

Педагог з високою ерудицією, відомий вчений, пропагандист всього нового і прогресивного у сільськогосподарській практиці, невтомний трудівник, Марта Ансовна Іллінська-Центилович — яскравий приклад самовідданого служіння обраній справі.

Нагороджена почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, відзнакою «Відмінник соціалістичного сільського господарства.


Наумов Герман Федорович (1927-1997)

Відомий вчений, професор, академік Міжнародної академії наук вищої школи, вихователь наукової молоді, учень академіка В. Я. Юр'єва.

Народився 9 листопада 1927 р. в м. Муромі Володимирської області. У 1945 р.  вступив до Харківського сільськогосподарського інституту імені В. В. Докучаєва закінчив навчання з відзнакою в 1950 р., одержавши спеціальність вченого агронома-селекціонера. Після навчання в аспірантурі Харківського сільськогосподарського інституту в 1954 р. під керівництвом академіка В. Я. Юр'єва успішно захистив дисертацію, здобувши вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук. У 1958-1959 рр. стажувався в Англії на Ротамстедській дослідній станції та в Кембріджському інституті селекції рослин, вільно володів кількома мовами.

Уся трудова діяльність Г. Ф. Наумова пов'язана з Харківським сіль­ськогосподарським інститутом, в якому він пройшов шлях від асистента кафедри рослинництва, якою керував академік М. М. Кулєшов, до професора, завідувача кафедри генетики, селекції та насінництва, а в 1969 р. очолив інститут і майже четверть століття (до 1993 р.) працював ректором. Україна стала йому другою Батьківщиною, саме тут розвивався його талант педагога, організаторавихователя молоді. У пам'яті багатьох поколінь студентів він залишився як чудовий лектор з гострим відчуттям сучасності і творчим підходом до будь-якої справи. За роки ректорства Г. Ф. Наумова була збудована нова навчально-виробнича база університету в передмісті Харкова, університетське містечко.

Багато уваги він приділяв удосконаленню навчального процесу, широкому використанню технічних засобів навчання, підготовці і вихованню кадрів. За   ініціативи Г. Ф. Наумова було створено дослідно-конструкторське бюро з виробництва технічних засобів навчання, яке обслуговувало й інші сільськогосподарські вузи, а також виробляло нові навчальні засоби для Центру підготовки космонавтів. Значно розвинулися і міжнародні зв'язки, агроуніверситет отримав міжнародне визнання, його випускники успішно працюють в багатьох країнах світу.

Людина високої ерудиції та широких поглядів, Г. Ф. Наумов приділяв велику увагу підготовці молодих науково-педагогічних кадрів. Через аспірантуру він особисто підготував 12 кандидатів наук, в тому числі і для зарубіжних країн. За ці значні заслуги професору Г. Ф. Наумову в 1994 р. було присвоєно почесне звання академіка Міжнародної академії наук вищої школи.

Постійну увагу професор Г. Ф. Наумов приділяв розвитку наукових досліджень. Ним опубліковано 220 наукових праць, одержано 15 авторських свідоцтв і патентів. Він відомий перш за все як провідний  дослідник у галузі алелопатії, азотфіксації, який зробив значний вклад у розробку теоретичних і практичних питань алелопатичних відносин проростаючого насіння, симбіотичної і асоціативної азотфіксації в ризосфері сільськогосподарських культур.

Професор, академік Г. Ф. Наумов активно займався громадською роботою – продовж багатьох років був головою Харківського обласного товариства «Знання», членом правління товариства «Знання» України, членом бюро Північно-східного центру Академії наук України; його було обрано віце-президентом міжнародної Асоціації сільськогосподарських вузів «Агровуз», членом ради Будинку вчених м. Харкова.

За свою багатогранну, плодотворну діяльність Г. Ф. Наумов був нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1971, 1974), орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть».

Тетеряченко Костянтин Григорович (1924-1993)

 

Відомий вчений-селекціонер, викладач і вихователь наукової молоді, був учнем академіка В. Я. Юр'єва і гідно продовжував його справу.

Народився 23 травня 1924 р. в місті Харкові, в сім'ї робітника.

У 1953 р. закінчив агрономічний факультет Харківського сільсько­господарського інституту ім. В. В. Докучаєва за фахом вчений агроном-селекціонер-насіннєзнавець. Працював науковим співробітником відділу зрошування на Ростовській державній селекційній станції. У 1958 р. після закінчення аспірантури на кафедрі селекції та насінництва ХСГІ два роки працював у НДІ овочівництва і баштанництва. З 1960 р. — асистент, з 1964 р.— доцент кафедри селекції та насінництва ХСГІ.

Кандидатську дисертацію на тему «Формирование устойчивости к полеганию у сортов и гибридов озимой пшеницы» захистив на вченій раді Одеського сільськогосподарського інституту в 1961 р., докторську «Анатомический метод в селекции мягкой озимой пшеницы на продуктивность» — на вченій раді ХСГІ в 1974 р.

З 1977 р. — професор кафедри селекції та насінництва Харківського сільськогосподарського інституту.

Читав курс лекцій з цитології для студентів селекційного відділення, курс лекцій із загальної селекції та насінництва, генетики, сортознавства. Його лекції завжди були глибоко змістовні, на високому теоретичному і практичному рівні, насичені найновішими даними з практики досліджень вітчизняної і зарубіжної генетики, селекції та біотехнології.

Упродовж 25 років професор К. Г. Тетерятченко беззмінно очолював науковий гурток при кафедрі селекції та насінництва, був куратором науково-дослідницької творчості студентів університету.

З великою любов'ю керував у нашому університеті хоровою самодіяльністю студентів та викладачів. Його знали всі шанувальники пісні як на Харківщині, так ів споріднених вузах.

На кафедрі професор Тетерятченко К. Г. успішно продовжував наукову школу академіка В. Я. Юр'єва.

Основним напрямком його наукової роботи є розробка нових методів у селекції озимої пшениці, заснованих на морфоанатомічних дослідженнях особливостей будови рослин різних сортів. Він розробив новий тип рослин озимої пшениці для лісостепової зони України, а також нові методи оцінки вихідного матеріалу на зимостійкість, стійкість проти полягання, комбінаційну здатність. На підставі цих методів створено нові високопродуктивні сорти озимої пшениці — Любима, Рання-2, Новинка.

Результати досліджень викладено у 130 наукових працях та в монографії «Анатомический метод в селекции мягкой озимой пшеницы на продуктивность, зимостойкость, устойчивость к полеганию».

На розроблені методи оцінки отриманого матеріалу на продуктивність, зимостійкість, стійкість проти полягання отримано п'ять авторських свідоцтв про винаходи. Розроблені методи широко використовуються у практиці селекційної роботи.

Професор К. Г. Тетерятченко заснував школу із морфофізіологіі озимої пшениці з практичним використанням анатомо-біологічних методів селекції.

Уся творча діяльність вченого-селекціонера принесла йому незаперечний авторитет у галузі генетики та селекції. Тривалий час був членом координаційної ради із селекції, насінництва та генетики України і Молдови, членом обласної і республіканської ради спілки генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавілова, членом спеціалізованої ради УНДІ рослинництва ім. В. Я. Юр'єва.






Оновлено: 19-12-2012, 15:44 / Переглядів: 7 768
 

Авторизація