Історія факультету лісового господарства

ПОЧАТОК ЛІСІВНИЧОЇ ОСВІТИ В ХАРКІВСЬКОМУ НАУ

   Факультет лісового господарства ХНАУ бере свій початок від Варшавської лісової школи (синонімічні назви – училище, інститут) – одного з перших у світі лісогосподарських  вишів, який заснували за Указом російського імператора Олександра І від 17 жовтня (6 жовтня) 1816 р. Ініціатором її створення був граф Людвіг Костянтинович Плятер – відомий письменник і громадський діяч, Генеральний директор казенних лісів Царства Польського, вчений-лісівник, який заклав основи польської наукової лісівничої термінології.

Людвіг Костянтинович Плятер (1775–1846 рр.) – голова ради Варшавської лісової школи

  Заснування Варшавської лісової школи відображало передусім тодішні потреби Польщі в підготовці кваліфікованих лісівників і здійснювалося за умов певної її автономії згідно з місцевими освітніми традиціями. Лісову школу урочисто відкрили 7 квітня (26 березня) 1818 р. Перший навчальний рік, що тривав до 31 липня 1818 р., вона працювала у стінах Варшавського університету, а потім – в орендованому маєтку магнатів Рудзинських. Через антиросійське повстання 1830–1831 рр. Варшавська лісова школа не працювала, а у січні 1832 р. її офіційно закрили.

 

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФАКУЛЬТЕТУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

1.           Варшавська лісова школа  1816–1832 рр.
2.           Лісове відділення Інституту сільського господарства та лісівництва в Маримонті (1840–1862 рр.).
3.           Лісове відділення Політехнічного і землеробсько-лісного інституту в Пулави (Нова Олександрія) (1862 – січень 1863 рр.).
4.           Лісове відділення Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва (1869–1914 рр.).
5.           Лісове відділення Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва в Харкові (1914–1921 рр.).
6.           Лісовий факультет Харківського сільськогосподарського інституту (1921–1930 рр.).
7.           Лісомеліоративний і лісовий факультет Харківського СГІ ім. В.В. Докучаєва (1946–1961 рр.),
8.           Лісове відділення агрономічного факультету Харківського ДАУ ім. В.В. Докучаєва (1998–2002 рр.).
9.           Факультет лісового господарства Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва (з 2002 р.).

 

Ініціатором відновлення підготовки фахівців лісового господарства у 1998 р. був ОСТАПЕНКО Борис Федорович (1922–2006 рр.) – академік ЛАНУ, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри агролісомеліорації та лісівництва у 1971-2005 рр.

 

ДЕКАНИ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

МАРЧЕНКО  Олександр Григорович, професор (1921–1922 рр.)	ШУСТОВ Борис Олексійович, професор (1922–1925 рр.)	КОЛЕСНІКОВ Олександр Іванович, професор (1925–1929 рр.)	АНДРІЇВ Володимир Миколайович, професор (1929-–1930 рр.)
ПЕТРЕНКО Якім Іванович, професор (1946–1949 рр.)	БУЗОВІР Федір Якович, доцент (1949–1955 рр.)	П’ЯТНИЦЬКІЙ СергійСергійович, професор (1955–1961 рр.)	ПОЛИВ’ЯНИЙ  АнатолійМихайлович, доцент, (2002–2015 рр.)

   З червня 2015 р. обов’язки декана факультету виконував кандидат с.-г наук ЛЯЛІН Олександр Іванович, а з листопада 2015 р. – кандидат с.-г. наук КУЦЕГУБ Геннадій Олександрович.

З 25 серпня 2016 р. деканом факультету є ВЕДМІДЬ Микола Максимович – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор університету, Заслужений працівник сільського господарства України (1996 р.), Кавалер орденів «За заслуги ІІІ ступеня» (2004 р.), Данила Галицького (2008 р.).

 

ПІДГОТОВЛЕНО ФАХІВЦІВ ЛІСОВОЇ СПРАВИ:

1819-1830 рр. – 56 «підлісничих» і «надлісничих» (12 випусків);

1840-1862 рр. – 216 лісових інженерів (22 випуски);

1872-1917 рр. – 784 лісоводи І та ІІ розрядів (45 випусків);

1918-1930 рр. – 396 лісоводів-дослідників та організаторів (13 випусків);

1950-1961 рр. – 819 лісоводів-меліораторів та інженерів лісового господарства (11 випусків);

2002-2016 рр. – 914 бакалаврів (15 випусків), 595 спеціалістів (13 випусків) і 142 магістри (12 випусків)  на денній формі навчання та 710 бакалаврів (11 випусків) і 494 спеціалісти (9 випусків) на заочній формі навчання.

   У 2017 р. дипломи бакалаврів за спеціальністю «Лісове і садово-паркове господарство» отримали  47 випускників денної і 35 – заочної форми навчання; дипломи магістрів за спеціальністю «Лісове господарство» отримали 13 випускників денної і 45 – заочної форми навчання,  за спеціальністю «Садово-паркове господарство» - 22 випускники денної форми

   На 2018 р. за спеціальністю «Лісове і садово-паркове господарство» підготовлено 39 бакалаврів денної і 44 – заочної форми навчання;  за спеціальністю «Лісове господарство» – 48 магістрів денної і 46 заочної форми навчання, за спеціальністю «Садово-паркове господарство» – 22 магістри денної форми навчання.

 

НАУКОВІ ШКОЛИ ТА ЇХНІ ЗАСНОВНИКИ

 

ЛІСОВПОРЯДКУВАННЯ І ТАКСАЦІЇ ОРЛОВ Михайло Михайлович, професор	ЛІСОЗНАВСТВА ТА ЛІСІВНИЦТВА ВИСОЦЬКИЙ Георгій Миколайович, професор	ЛІСОВИХ КУЛЬТУР ЯХОНТОВ Ілля Олександрович, професор
ЛІСОВИХ МЕЛІОРАЦІЙ   ГУРСЬКИЙ Валеріан Ярославович, професор	ЛІСОВОЇ СЕЛЕКЦІЇ ТА НАСІННИЦТВА   П’ЯТНИЦЬКІЙ Сергій Сергійович, професор	ЛІСОВОЇ ТИПОЛОГІЇ   ВОРОБЙОВ Дмитро Васильович, професор

 

   Історія лісівничого факультету розпочалася зі створення 17 жовтня 1816 р. Варшавської лісної школи. Згодом вона була приєднана до інституту в Маримонті, який з того часу дістав назву Маримонтського інституту сільського господарства і лісівництва. У складі інституту було утворено відділення лісівництва, яке функціонувало і після переведення інституту в 1862 р. до Ново-Александрії, а на початку XX ст. здобуло статус факультету.

Протягом наступних 100 років цей навчальний заклад, а також Петербурзький лісний інститут були єдиними установами які готували фахівців-лісівників у Росії.

 У 1920-х роках на лісовому факультеті працювали видатні вчені-лісівники: – професори І.О. Яхонтов, В.Я. Гурський, В.М. Андреєв, О.І. Колесников, В.В. Шкателев, О.Г. Марченко, Б.О. Шустов. У 1925 р. на кафедру загального лісівництва був запрошений Г.М. Висоцький (пізніше – академік ВАСГНІЛ і АН України) – видатний дослідник в галузі лісівництва і степового лісорозведення. Він виявив себе як ґрунтознавець, гідролог, кліматолог, ботанік і навіть зоолог.

   Для поліпшення якості й удосконалення навчального процесу стало навчально-дослідною базою факультету. Очолив його Н.М. Ягниченко.

   У 1927 р. при лісному факультеті було створено науково-дослідну кафедру лісівництва та лісознавства, яка складалася із чотирьох секцій: дендрології, лісознавства, лісових культур, лісових меліорацій. Завідувачем кафедри був Г.М. Висоцький.

   Серед випускників лісового факультету 1918–1930 рр. були майбутні видатні вчені: академік АН СРСР А.Б. Жуков, академік АН УРСР П.С. Погребняк, член-кореспондент ВАСГНІЛ С.С. П'ятницький, академік ВАСГНІЛ С.С. Соболєв, доктор біологічних наук А.В. Гурський, професор Ф.Н. Харитонович, О.Г. Марченко, П.П. Ізюмський, М.М. Дрюченко.

   У 1930 р. на базі кафедри лісівництва та лісознавства, а також кафедри економіки й організації лісового господарства під керівництвом професора О.Г. Марченка був організований науково-дослідний інститут лісового господарства, першим науковим керівником і консультантом якого став Г.М. Висоцький (нині УкрНДІЛГА імені Г.М. Висоцького).

   У 1930 р. лісовий факультет було переведено до м. Києва.

   У 1944 р. постала необхідність відновити лісовий факультет, і в 1946 р. було здійснено прийом студентів на перший курс.

Кафедру агролісомеліорації очолив професор І.О. Яхонтов, а з 1953 р. на її чолі став професор Д.В. Воробйов. Кафедрою загального лісівництва і дендрології з 1949 р. керував професор С.С. П'ятницький.

   У 1950–1951 рр. на факультеті готували вчених лісівників; у 1952–1953 рр. – вчених агрономів-плодоовочівників з агролісомеліоративної спеціалізації; у 1953–1955 рр. – інженерів-лісомеліораторів; у 1956-1961 рр. – інженерів лісового господарства.

  Скрипаївський навчально-дослідний лісгосп був організований у 1956 р. як навчально-експериментальна база Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. До нього увійшли ліси Мохначанського і Скрипаївського лісництв, які раніше належали Чугуєво-Бабчанському держлісгоспу. На той час у навчлісгоспі кафедри заклали серію стаціонарних дослідів (експериментів), розпочали роботи зі створення елітно-насіннєвого господарства.

   Професор Д.В. Воробйов, один з піонерів у галузі лісової типології, розгорнув лісотипологічні дослідження в гірських лісах Кавказу, Криму, у лісах колишньої Молдавії, видав "Методику лісотипологічних досліджень", яка багато в чому доповнила відому монографію "Типи лісів Європейської частини СРСР".

   Професор Б.І. Гаврилов, який викладав лісову таксацію та лісовпорядкування, був відомим спеціалістом у галузі підсочки. Ще у довоєнні часи він заклав досліди з вивчення оптимального режиму зріджування насаджень.

Доцент Б.Ф. Остапенко досліджував типи лісів Північної Буковини, Молдавії, Північного Кавказу – Карачаєво-Черкесії, Чечено-Інгушетії, Дагестану, Ставропілля.

   На кафедрі загального лісівництва та дендрології С.С. П'ятницький проводив дослідження з природного насіннєвого і вегетативного поновлення лісів Лісостепу. Результати досліджень з вегетативного поновлення стала монографія "Вегетативний ліс", що вийшла у 1963 р.

   У 1961 р. факультету не стало, як і в 30-ті роки. Кафедри з лісових спеціальностей були об'єднані в одну – кафедру агролісомеліорації й лісівництва, яка увійшла до складу агрономічного факультету. До 1971 р. кафедрою завідував професор С.С. П'ятницький, а з 1971 до 2005 рр. завідував кафедрою лісівництва професор Остапенко Б.Ф.

   Професорами П'ятницьким С.С, Воробйовим Д.В., Остапенком Б.Ф. підготовлені 8 докторів і понад 90 кандидатів наук, з яких 9 - іноземці.

Остапенко Б.Ф. був ініціатором створення дендрологічного парку та зони відпочинку університету. Зусиллями ентузіастів-викладачів створено Музеї природи та факультету.

  У 1998 р. підготовка спеціалістів лісового господарства була відновлена. З 1998 по 2002 рр. функціонувало відділення лісового господарства при агрономічному факультеті (декан Д.І. Фурсов, заступник декана Л.І. Ткач), а у 2002 р. був організований лісогосподарський факультет, деканом якого став доцент А.М. Полив’яний.

На базі кафедри лісівництва, меліорації і екології у 1999 р. були організовані  кафедри лісівництва і лісових культур і меліорацій, а у 2002 р. на базі кафедри цивільної оборони було створено кафедру екології і безпеки життєдіяльності.

   У 2008 р. кафедру екології та безпеки життєдіяльності було реформовано. На підставі наказу № 127 від 05.05.2008 р. «Про реорганізацію, створення та перейменування кафедр» по Харківському НАУ ім. В.В. Докучаєва було створено кафедру лісоуправління та лісоексплуатаціїї, до складу якої ввійшли викладачі і співробітники з  кафедр лісівництва та лісових культур і меліорацій.

   Серед тих, що закінчили лісогосподарський факультет протягом усіх років його існування, 29 осіб удостоєні вченого звання доктора наук, 110 є кандидатами наук.

   У 2014 році відповідно до наказу № 599 від 07. 11. 2014 р. «Про реорганізацію, створення та перейменування кафедр по ХНАУ ім. В. В. Докучаєва» було створено Кафедру садово-паркового господарства, до якої увійшли викладачі з випускових кафедр лісового факультету (лісоуправління та лісоексплуатації й лісових культур і меліорацій).

    В 2017 році на підставі наказу № 709 від 26.10.2017 р. «Про перейменування кафедр» по ХНАУ ім. В.В. Докучаєва» Кафедру лісоуправління та лісоексплуатації і Кафедру механізації та електрофікації сільськогосподарського виробництва і безпеки життєдіяльності було реорганізовано в Кафедра лісоуправління, лісоексплуатації та безпеки життєдіяльності.