Кафедра землеробства ім. О.М. Можейка

Адреса

Україна, 62483, Харківська обл., Харківський р-н,
п/в «Докучаєвське-2» навчальне містечко ХНАУ
корпус 2, поверх 1

Завідувач

кафедри

Шевченко Микола Вікторович

доктор сільськогосподарських наук, доцент,

корпус 2, поверх 1, кімната 122

E-mail:

zemlerobstvo@knau.kharkov.ua

Лаборантська

корпус 2, поверх 1, кімната 103

тел.: (0572) 99-78-10

Кафедра випускає спеціалістів і магістрів напряму «Агрономія» спеціальностей «Агрохімія і ґрунтознавство» і «Агрономія».

Навчальний процес та науково-дослідна робота здійснюється на базі кафедри та її філій.

Кафедрою землеробства створені філії: в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, у ВАТ «Насіннєве» Кегичівського району Харківської області та в деяких фермерських господарствах Харківської області. В усіх філіях до послуг викладачів і студентів представлено стаціонарні досліди, сучасну техніку, спеціалізовані лабораторії. Для студентів, які проходять практику, обладнано гуртожитки.

На кафедрі викладаються такі дисципліни:

Гербологія, землеробство, основи наукових досліджень, адаптивні системи землеробства, світове сільське господарство, основи сучасної системи землеробства, технологія раціонального землекористування, зональні системи землеробства, органічне землеробство, світове сільське господарство і зовнішньоекономічна діяльність, управління чисельність бур’янів, сучасні системи землеробства, технологія виробництва продукції рослинництва, методологічні основи енергетичного аналізу в землеробстві

Навчальне навантаження викладачів кафедри землеробства імені О. М. Можейка становить 4351 год. на 2017-2018 рік.

Історія кафедри

Показати / Приховати текст

Кафедра землеробства імені О. М. Можейка є однією з найстаріших в університеті. З першого дня заснування цього вищого навчального закладу вона входила до складу кафедри сільського господарства, а як самостійний структурний підрозділ була відокремлена у 1871 р. Першим її завідувачем був доцент М. А. Гудков.

У 1893 р. на базі кафедри землеробства було створено три кафедри: загального землеробства, рослинництва та ґрунтознавства. У 1934 р. від кафедри землеробства відокремилася кафедра агрохімії.

Протягом багатьох років кафедру землеробства очолювали такі видатні вчені, як профессор П. В. Будрін (1882?1894 рр.), П.Ф.Бараков (1894 ?1919 рр.),М. А. Єгоров (1922?1934 рр.), академік ВАСГНІЛ Б. М. Рожественський (1934?1948 рр.), професори О. М. Можейко (1953?1974 рр.), В. В. Милий (1974 ?1989 рр.), члени?кореспонденти УААН, професори Ю. В. Будьонний (1989?2006 рр.) і С.Ю. Булигін (2007–2009 рр.). Впродовж 2010–2015 рр. кафедру очолював доктор сільськогосподарських наук, професор В. С. Зуза.

Профессор П. В. Будрін велику увагу приділяв розробці системи сівозмін, застосуванню куліс, основ напівпарового обробітку ґрунту, проводив дослідження в галузі селекції культур і травосіяння.

Профессор П. Ф. Бараков зіграв значну роль у створенні вищої сільськогосподарської школи, він автор першого підручника з землеробства «Курс общего земледелия» (1903–1905 рр.), за яким навчалися декілька поколінь агрономів.

Під керівництвом професора М. А. Єгорова успішно розроблялися питання родючості ґрунтів і методи їх досліджень, вивчалися типи парів, їх удобрення, травосіяння, буряківництва та ін.

Академік Б. М. Рожественський зробив великий внесок у вивчення комплексної дії агроприйомів для отримання високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур, травопільної системи землеробства, кращих попередників, заходів обробітку ґрунту, розробку та вдосконалення методики дослідної справи. Його «Методика опытно-исследовательского дела по полеводству» є найціннішим внеском у розвиток сільськогосподарської науки.

Професор О. М. Можейко керував розробкою прийомів запобігання осолонцюванню ґрунтів, окультурюванню дерново-підзолистих ґрунтів, утилізації та можливості використання для зрошення сільськогосподарських культур господарчо-побутових стічних вод м. Харкова, утилізації гною промислових тваринницьких комплексів і промислових вод та відходів Первомайського хімкомбінату. Він першим в Україні почав розробляти стандарти на мінеральні й органічні добрива. Багаторічні комплексні дослідження наукової школи під керівництвом професора О. М. Можейка зробили вагомий внесок у науку, що дозволило успішно вирішити інші актуальні питання ґрунтознавства та землеробства. Завдяки винятковим заслугам О. М. Можейка у формуванні навчального та наукового потенціалу очолюваного ним підрозділу й університету загалом 2007 р. кафедрі присвоєно його ім’я.

Під керівництвом професора В. В. Милого було створено наукову школу гербологів, яка проводила багаторічні комплексні дослідження з вивчення біології бур’янів, розробляла заходи щодо зниження життєздатності їх насіння та вдосконалення прийомів боротьби з ними. Розроблено та впроваджено у виробництво інтегровану систему боротьби з бур’янами, де велика увага приділяється екологічно безпечним способам їх знищення.

Член-кореспондент УААН, професор Ю. В. Будьонний заснував наукову школу, яка вирішує дуже важливі сучасні проблеми землеробства України, а саме: наукове обґрунтування і практичне впровадження ґрунтозахисних ресурсоощадних систем обробітку ґрунту, інтенсивних технологій вирощування озимих культур, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, квасолі, комплексу заходів боротьби з бур’янами, розробка і впровадження науково обґрунтованих сівозмін, у тому числі з короткою ротацією. Під його керівництвом організовано дві філії: одну – на базі відділу рільництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, другу – на базі ТОВ «Каравай» Добропільського району Донецької області. У своїй діяльностіЮ. В Будьонний особливу увагу приділяв упровадженню у виробництво досягнень науки, які забезпечували значний економічний ефект у господарствах Харківської та інших областей України.

В Україні і далеко за її межами відоме ім’я С. Ю. Булигіна. Основні його наукові інтереси пов’язані з визначенням природи ерозії ґрунтів, розробкою математичних моделей ерозійних процесів, зі створенням екологічно сталих ґрунтоохоронних агроландшафтів. Він є одним із фундаторів теорії протиерозійно упорядкованих агроланшафтів, яка дозволила розробити наукові і прикладні основи їх інженерного проектування та конструювання і, відповідно, розпочати окремий перспективний напрям ґрунтознавчої та природоохоронної науки. Професор С. Ю. Булигін – автор ряду оригінальних, відомих як в Україні, так і за її межами наукових розробок, що мають теоретичне і прикладне значення – це алгоритми інженерного проектування протиерозійного захисту агроландшафтів, альбом карт потенційної небезпеки ерозії та фактичної еродованості земельних ресурсів України, система кількісної оцінки протиерозійної ефективності рослинницьких технологій тощо. Він ініціатор і співавтор законів України щодо охорони й раціонального використання земель, науковий керівник і координатор створення ряду полігонів протиерозійно упорядкованих агроландшафтів.

У коло наукових професора В. С. Зузи входять питання обробітку ґрунту і технології вирощування польових культур, а основні його праці присвячені проблемі боротьби з бур’янами. Він дослідив особливості видового складу сегетальної рослинності регіону і запропонував класифікацію її поширеності, розробив систему гербологічного моніторингу посівів сільськогосподарських культур, обґрунтував кількісні методи оцінки шкодочинності бур’янів і їх конкурентних взаємовідносин з культурними рослинами, зараз широко вивчає ефективність гербіцидів і агротехнічні прийоми контролювання бур’янів у посівах польових культур.

Сьогодні на кафедрі працює кваліфікований науково-педагогічний колектив: професор В. С. Зуза, доценти: А. М. Свиридов, М. В. Шевченко, С. І. Кудря, Н. А. Кудря, В. Ю. Будьонний, М. І. Чайка.

асистенти: Бряник А.В., Дьомкін О.О.

Крім навчально-педагогічної роботи, кафедра періодично виконує значний обсяг госпдоговірних і держбюджетних науково-дослідних робіт. Вивчаються питання мінімалізації обробітку ґрунту, у тому числі No-till, короткоротаційні сівозміни, ефективні прийоми регулювання кількості бур’янів, розробляються екологобезпечні технології вирощування сільськогосподарських культур за вимогами Європейського екологічного союзу, ефективність нових форм мікроелементів.

Кафедра землеробства завжди була «кузнею» наукових кадрів вищої кваліфікації. Тільки за післявоєнні роки вона підготувала майже 60 докторів і кандидатів сільськогосподарських наук.

Науково-дослідна робота

Показати / Приховати текст

ПРОГРАМА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

на 2016 – 2020 роки

ДТП: «РОЗРОБИТИ ЛАНДШАФТНО-АДАПТИВНІ ОСНОВИ сучаних СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА ЛіВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ ТА ПІВНІЧНОГО СТЕПУ»

(номер державної реєстрації 0117U02512)

Керівник програми

ШЕВЧЕНКО Микола Вікторович, доктор с.-г. наук, завідувач кафедри

Підпрограма 01.	«Розробити диференційовані системи обробітку ґрунту для умов нестійкого та недостатнього зволоження на основі ресурсозбереження та ефективного використання ґрунтів» ? виконавець завідувач кафедри, доктор с.-г. наук ШЕВЧЕНКО Микола Вікторович.
Підпрограма 02.	«Розробити ефективні економічно і екологічно обґрунтовані прийоми контролювання бур’янів в посівах польових культур» виконавець – професор, доктор с.-г. наук ЗУЗА Володимир Серафимович
Підпрограма 03.	«Оптимізувати сівозміни короткої ротації як фактора раціонального використання ріллі за умов східного регіону України» ? виконавець доцент, кандидат с.-г. наук КУДРЯ Сергій Іванович
Підпрограма 04.	«Дослідити особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від місця у сівозміні» ? виконавець доцент, кандидат с.-г. наук КУДРЯ Надія Андріївна.
Підпрограма 05.	«Розробити та впровадити сучасні сівозміни та технології обробітку ґрунту при вирощуванні сорго в умовах Північного Степу та Лісостепу України» - виконавець доцент, кандидат с.-г. наук СВИРИДОВ Анатолій Миколайович
Підпрограма 06.	«Розробити елементи адаптивної технології вирощування жита озимого» – виконавець доцент, кандидат с.-г. наук БУДЬОННИЙ Віктор Юрійович
Підпрограма 07	«Обґрунтувати біоекологічні основи фіторекультитвації породних відвалів вугільних шахт Донбасу» виконавець доцент, кандидат екологічних наук ЧАЙКА Микола Іванович
Підпрограма 08.	«Вивчити вплив прийомів чизельного обробітку на умови росту та продуктивність культур польової сівозміни в Лівобережному Лісостепу» Виконавець аспірант ДЬОМКІН Олександр Олександрович

На кафедрі землеробства під керівництвом члена-кореспондента, доктора сільськогосподарських наук, професора Ю. В. Будьонного зміцніла і продуктивно працює наукова школа, представники якої внесли певний вклад у вирішення багатьох важливих наукових проблем в Україні, зокрема розробки теоретичних і практичних питань оптимізації структури посівних площ у господарствах різної форми власності, науково обґрунтованих раціональних сівозмін, мінімізації обробітку ґрунту, системи боротьби з бур’янами, ґрунтозахисної ресурсозберігальної комбінованої системи обробітку ґрунту в сівозмінах, адаптивних технологій вирощування польових культур.

Науково-дослідну роботу кафедра проводить у співдружності з Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Національним науковим центром «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського» НААН. Наукова робота кафедри з багатьох питань виконується в комплексі з кафедрами агрохімії, ґрунтознавства, механізації та ін.

Наукова діяльність

На підставі багаторічних комплексних досліджень у дослідах кафедри встановлені чіткі закономірності впливу факторів, що вивчаються, на основні агрофізичні показники ґрунту, його біологічну активність, характер і ступінь забур’яненості посівів, водний і поживний режими, продуктивність культур, структуру та якість урожаю, інші показники.

Упроваджено такі наукові розробки:

1. Диференційована система основного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лівобережного Лісостепу і Пвнічного Степу на 2010–2015 рр. Експериментальне впровадження у виробництво в господарствах області на площі 1200 тис. га.

2. Польові сівозміни з короткою ротацією для умов Лівобережного Лісостепу і Північного Степу (2006–2010 рр.). Експериментальне впровадження – господарства усіх форм власності Харківської, Донецької, Луганської та Чернігівської областей на площі 120,0 тис. га.

3. Концепція системи землеробства Харківської області на 2001–2005 рр. та на період до 2010 р. Впровадження у виробництво у господарствах області всіх форм власності на площі 1559 тис. га.

4. Комплексна програма розвитку сільського господарства Харківської області у 2001–2005 рр. Впроваджена у господарствах Харківської області на площі 1560 тис. га.

5. Якість ґрунту. Визначення повної вологоємності ґрунту методом насичення в циліндрах: ДСТУ 5095:2008. – К.: Держспоживстандарт України, 2009.

6. Якість ґрунту. Визначення твердості ґрунту твердоміром Ревякіна: ДСТУ 5096:2008. – К.: Держспоживстандарт України, 2009.

Співробітники кафедри

Кафедра землеробства ім. О.М. Можейка

Оновлено: 24-05-2018, 15:39 / Переглядів: 22 962