***
І клумби знов розквітнуть,
Буятимуть сади,
І парки знов покличуть
Закоханих сюди.
І серед цього царства
Зозуля закує,
Бо кафедра садово-паркова
У ХНАУ знову є!
Наша кафедра чудова
Відчуває сили зліт
І не дивно: адже знаєм,
Що краса врятує світ!
викладач кафедри садово-паркового господарства Черкіс Т. М.
Історія створення кафедри садово-паркового господарства в Харківському НАУ ім. В. В. Докучаєва бере початок із ХІХ ст., коли у Маримонтському, а пізніше в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва у штаті співробітників була посада вченого садівника / завідувача садовими закладами. В різні роки її обіймали: Антон Бердовський (1858-1862), Ігнатій Гануш (1862-1866), Фрідріх Пельда (1869-1876), Володимир Скробішевський (1876-1879), Петро Маєвський (1881-1883), Франц Коржинек (1888-1893), Вікентій Хмелевський (1893-1902), Микола Цінгер (1903-1907), Рудольф Бетнер (1912-1914).
Поряд з виробничою діяльністю всі вони проводили заняття зі студентами. Так, Хмелевський Вікентій Фердинандович читав лекції з ботаніки і дендрології в Інституті сільського і лісового господарства, а з 1902 р. був призначений директором ботанічного саду Варшавського університету. Цінгер Микола Васильович обіймав посаду професора ботаніки і патології рослин в Інституті сільського господарства та лісівництва (Пулави), а з 1914 р. працював професором ботаніки (спеціалізація - екологія бур'янів) в Харкові, куди з початком Першої Світової війни було евакуйовано з Пулав Ново-Олександрійський інститут сільського господарства та лісівництва. Тут, в Харківському СГІ здійснив перші реформаторські кроки з підготовки спеціалістів за напрямом «Садово-паркове господарство» один із найвидатніших учених, педагогів і практиків України, знаний фахівець в галузі садово-паркового господарства професор Олександр Іванович Колесніков (1888–1972). У 1915 р. він закінчив Ново-Олександрійський інститут сільського господарства та лісівництва в Харкові, де й розпочав викладацьку діяльність на посаді асистента (до 1922 р.). Отримавши у 1923 р. звання професора кафедри державного лісового господарства, обійняв посаду декана лісового факультету (1925-1929 рр.), а потім проректора з навчальної роботи Харківського сільськогосподарського інституту (1929-1930).
Вчений започаткував нову школу з озеленення населених місць, яка в подальшому успішно розвивалася в Харківському СГІ, незважаючи на значне скорочення професорсько-викладацького складу лісового факультету і спорадичне його закриття (1930, 1961 рр.). У період поновлення факультету (1946-1961 рр.) лекції з садово-паркового господарства читала доцент кафедри лісівництва і дендрології П. Д. Кондратенко, а після закриття факультету у 1961 р. навчальні дисципліни з організації території садово-паркових об’єктів викладалися на факультеті архітектури сільського будівництва (1972-1980 рр.).
У 1972 р. з ініціативи завідувача кафедри агролісомеліорації та лісівництва професора Б. Ф. Остапенка було започатковано закладання дендрологічного парку, озеленення і створення рекреаційної зони навчального студмістечка. Проект дендропарку розробив старший викладач А.Д. Жирнов, а проект озеленення містечка і прилеглої території – викладач Л. І. Кравченко. У цих роботах активну участь взяли викладачі і співробітники кафедри агролісомеліорації та лісівництва, а також інших кафедр і студенти. У 1995 р. було закладено парк Ветеранів, у 2001 р. – Молодіжний парк, каштаново-липову Алею «університет-навчгосп».
З відновленням факультету у роки здобуття незалежності України розпочалося активне творче відродження експериментальних досліджень і підготовка науково-педагогічних кадрів, зокрема й фундація кафедри садово-паркового господарства (наказ № 599 від 07. 11. 2014 р. «Про реорганізацію, створення та перейменування кафедр по ХНАУ ім. В. В. Докучаєва»), до якої увійшли викладачі з випускових кафедр лісового факультету (лісоуправління та лісоексплуатації й лісових культур і меліорацій) – доктор сільськогосподарських наук, професор В. Л. Мєшкова, кандидати сільськогосподарських наук, доценти А. Г.Булат, І. М. Усцький С. І. Мусієнко, О. П. Трунов, старший викладач М. С. Колєнкіна, старший лаборант В. М. Іванова. Очолив кафедру доктор сільськогосподарських наук, професор Г.Б. Гладун.
Після реорганізації факультету лісового господарства з метою удосконалення навчального процесу з вересня 2016 р. кафедру очолює доктор біологічних, кандидат сільськогосподарських наук, професор Горін Микола Олександрович – відомий фахівець у галузі ґрунтознавства («харківська школа»), дослідник еколого-біогеохімічних закономірностей культурного ґрунтогенезу, розробник біосфероцентричних моделей землегосподарювання, ноосферно орієнтованої методології адаптивно-ландшафтного екобезпечного природокористування.
До складу кафедри входять кандидати сільськогосподарських наук, доценти А. Г. Булат, О П. Трунов, В. Є. Слюсарчук, С. І. Познякова, викладачі Т. М. Черкіс, Л. І. Кравченко, старший лаборант В. М. Іванова.
Перший набір 24 магістрантів на спеціальність «Садово-паркове господарство» відбувся у 2015 р. другий ? у 2016 р. (17 магістрантів). Державна ліцензія становить 25 місць: 10 за бюджетом і 15 за контрактом.
У 2017 р. кафедра пройшла акредитацію з підготовки магістрів за спеціальністю 206 «садово-паркове господарство».
Кафедра садово-паркового господарства бере участь у підготовці бакалаврів за напрямом «Лісове господарство» і магістрів зі спеціальності «Садово-паркове господарство». На кафедрі викладаються такі дисципліни: наукові методи досліджень в СПГ, агротехніка зеленого будівництва, тепличне господарство, декоративне рослинництво, лісопаркове господарство, озеленення населених місць, рекультивація урбанізованих земель, планування садово-паркового господарства, експлуатація садово-паркових об’єктів, паркова фітоценологія, основи фахової підготовки, дендропроектування, архітектоніка рослин, захист декоративних рослин.
Експериментальною навчально-науковою базою кафедри є «Дендрологічний парк загальнодержавного значення Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва».
Нині триває зміцнення навчально-методичної бази, розробляються підручники, навчальні посібники, методичні вказівки. Творчо працюючи в освітній галузі, співробітники кафедри беруть активну участь у науковому пошуку інноваційних шляхів розвитку садово-паркового господарства в напрямку ландшафтного екодизайну, удосконалення видового й породного асортименту декоративних рослин, організаційних форм зеленого будівництва, розширення кола спеціальностей, насамперед, із ландшафтної архітектури та фітодизайну згідно стандартів ЄС та глобальної стратегії сталого розвитку.
Лейтмотивом навчально-виховної діяльності кафедри стало запровадження у навчальний процес екоетичних принципів сучасного землегосподарювання (садово-паркового, адаптивно-ландшафтного, екодизайнового).
По кафедрі садово-паркового господарства отримано номер державної реєстрації на виконання науково-дослідних робітзгіднотематики «Моніторинг садово-паркових екосистем в умовах урбосередовища».
В перспективі головним пріоритетом науково-педагогічної кафедри садово-паркового господарства є її інноваційний розвиток в контексті «побудови інноваційної моделі університету на засадах соціального партнерства» і євростандартів. Серед суто прагматичних задумів є пошук позабюджетних коштів (гранти, госпдоговори, спонсорство), зокрема для таких цілей: створити навчально-науковий розсадник декоративних трав’янистих та деревних рослин, у т. ч. куток фітодизайну закритого середовища та колекцію культиварів / форм декоративних рослин; організувати науково-навчальну лабораторію з декоративного рослинництва і на її базі розробити технології вирощування трав’янистих та деревних рослин для декоративних (ландшафтно-екодизайнових), ґрунтозахисних, енергетичних, фіторекультиваційних та інших потреб; зміцнити технічно-інструментальну базу екодизайнових робіт у садово-парковому господарстві.
М.О. Горін
БУЛАТ Андрій Геннадійович
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
- член ученої ради факультету лісового господарства;
- відповідальний за роботу ДНД на факультеті;
- тема кандидатської дисертації: «Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби»;
- наукова діяльність: складає понад 50-ти наукових публікацій;
- науковий напрям ? дослідження динаміки всихання основних лісоутворюючих порід.
У 2003 році закінчив аспірантура і був принятий на посаду молодшого наукового співробітника УкрНДІЛГА в лабораторію захисту лісу.
У серпні 2006 року захистив дисертацію за темою «Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби»; за спеціальністю 06.03.03 «Лісознавство та лісівництво». У серпні 2007 року був прийнятий на посаду викладача кафедри лісових культур і меліорацій ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.
У 2008 році переведений на посаду викладача, у 2016 – на посаду старшого викладача. 30 листопада 2012 року отримав вчене звання доцента і був переведений на посаду доцента кафедри лісових культур і меліорацій.
З 2015 року працює доцентом кафедри Садово-паркового господарства.
Наукові праці
Е-mail: Bulat_andrey@rambler.ru
Познякова Світлана Іванівна
кандидат с.-г. наук, доцент
- викладає дисципліни: дендрологія, лісова типологія;
Науковий напрям досліджень: Перспективна дендрофлора в озелененні населених пунктів та лісовому господарстві. Сучасні технології створення декоративних та лісових насаджень.
Наукові праці
Гревцова Ганна Терентіївна
- доктор біологічних наук, професор, член Української технологічної академії по відділенню "Сучасні технології сільського господарства"
- докторська дисертація на тему: "Кизильники: распространение, систематика, интродукция в Украину, использование, охрана";
Працює на кафедрі з 2018 року. Заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Української технологічної академії по відділенню «Сучасні технології сільського господарства» (академік-консультант), доктор сільськогосподарських наук з «ботаніки», професор. Наукові інтереси пов’язані з інтродукцією рослин, зокрема поліморфного роду кизильник – особисто створила найбільшу в Східній Європі колекцію кизильників з понад 200 таксонів. Вагомим внеском у світову ботанічну науку є відкриття нею особисто дев’яти нових видів цього роду. Уперше в світовій практиці започаткувала на теренах України використання в садово-парковому господарстві унікальних видів кизильника в якості посухостійкої підщепи для груші, яблуні, айви, що вирощуються на деградованих землях як фітомеліоранти. Її монографії, зокрема, по Coloneaster, набули світового визнання, як і перший у світі англомовний, а також українсько- та російськомовний атлас «Кизильники». Свої авторські починання запроваджує в наукові дослідження кафедри садово-паркового господарства при здійсненні моніторингу садово-паркових екосистем в умовах урбосередовища.
МЄШКОВА Валентина Львівна
доктор сільськогосподарських наук, професор
Науковий напрям: захист зелених насаджень від шкідників і хвороб
ЧЕРКІС Тетяна Михайлівна
викладач
У 2004 році Т. М. Черкіс закінчила аспірантуру в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького та залишилася працювати на посаді молодшого наукового співробітника в лабораторії захисту та підвищення стійкості лісів. Із 2008 та по 2016 рік обіймала посаду наукового співробітника лабораторії підвищення стійкості лісів. Із вересня 2016 року працює викладачем на кафедрі садово-паркового господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Автор та співавтор понад 20 наукових публікацій та методичних рекомендацій.
Пройшла попередній захист та підготовлена до захисту дисертація на тему: "Фузаріоз сіянців сосни та заходи щодо обмеження його поширення на території Лівобережного Лісостепу України".
Науковий напрям: поширення і розвиток хвороб у садово-паркових насадженнях.
Наукові праці
СЛЮСАРЧУК Валерій Євгенович
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Наукові праці
Швиденко Інна Миколаївна
кандидат сільськогосподарських наук
Науковий напрям: видове різноманіття ентомофауни пристепових борів Лівобережної України
КРАВЧЕНКО ЛЮДМИЛА ІВАНІВНА
старший викладач
Наукові праці
ІВАНОВА Валентина Михайлівна
старший лаборант
Е-mail:kafedra_sadpark@ukr.net