Історія кафедри зоології та ентомології ім. Б. М. Литвинова

  Кафедру зоології та ентомології засновано в 1840 р. після приєднання до Маримонтського інституту землеробського господарства Варшавської лісівничої школи. У ті далекі часи основи навчальної, методичної та наукової роботи закладали відомі професори В.М. Ястржембський, Л.Ф. Богутський, магістр зоології професор А.Д. Карпинський, який очолював кафедру з 1840 до 1871 рр., кандидат природничих наук Є.М. Васильєв (відомий учений – знавець шкідників цукрових буряків), який завідував кафедрою з 1876 до 1890 рр.

  Зокрема, Є.М. Васильєв провів фундаментальні дослідження шкідників цукрових буряків і в 1909 р. була опублікована наукова праця «Люцерновий клопъ, повреждающий свекловичные высадки». Буряковий і люцерновий клопи завдали значної шкоди насінникам буряків, оскільки пошкодження ними зав’язі і насіння до затвердіння викликало втрату в подальшому насіннєвих якостей. У той період люцерновий клоп не належав до шкідників буряків.

  

  Період 1890–1905 рр. позначився різким скороченням кількості студентів після їх заворушень у 1891–1892 рр. у зв’язку зі складною внутрішньою ситуацією в Росії, поглибленою жорстокою посухою, неврожаєм і страшенним голодом 1891–1892 рр. (тоді в Росії голодувало 35 млн осіб). Але, незважаючи на скруту, уряд за результатами комісії погодився на збереження вищої аграрної освіти.

  Особливо великих збитків зазнавало сільське господарство від жука кузьки, що регулярно, майже через рік, з’являвся у великій кількості, саранових, озимої совки, лучного метелика. Великим лихом для буряководів України були довгоносики, лучний метелик та ін.

  Це спонукало викладачів кафедри зоології та ентомології, товариства дослідників природи до створення ентомологічних комісій (Харківська – з 1878 р.). Щорічно, розпочинаючи з 1881 і до 1889 рр., скликалися ентомологічні з’їзди представників південних земель.У 1905 р. в Харкові було створено ентомогічне бюро. В Україні перші ентомологічні відділи при дослідних сільськогосподарських станціях було створено в Полтаві (1910), Харкові (1912), Києві (1913), Катеринославі й Одесі.

  З 1905 по 1930 рр. кафедру очолював професор І.К. Тарнані – талановитий викладач, природознавець – популяризатор, улюбленець студентів. У Після переїзду інституту у 1914 р. до Харкова він удосконалював викладання зоології та ентомології, проводив дослідження шкідливих організмів у Харківській губернії.

  У 1894 р. І.К. Тарнані призначено асистентом кафедри зоології в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства та лісівництва і викладачем сільськогосподарської ентомології. Із 1905 р. І.К. Тарнані – професор загальної та прикладної зоології. За дорученням Міністерства землеробства і держмайна займався вивченням бурякової нематоди (Heterodera Schachtii), нематоди фруктових дерев (Heterodera radicicola) і паразитів хрущів.

«Преподавателемъ ассистентомъ» І.К. Тарнані була розроблена програма «по прикладной зоологии», яка й до теперішнього часу  є актуальною з багатьох видів шкідливих тварин.

  Також  учений  проводив  велику  суспільно-просвітницьку роботу, зокрема займався питанням захисту врожаю від шкідників сільськогосподарських культур і був консультантом у Харківському управлінні цукортресту, який діяв у Харківській, Полтавській і Чернігівській губерніях.

 

  Харківське ентомологічне бюро з 1913 р. очолював В.Г. Аверін, який з 1915 р. за сумісництвом працював ассистентом кафедри зоології та ентомології Харківського сільськогосподарського інституту.

 
  У 1925 р. під керівництвом В.Г. Аверіна і О.О. Мігуліна вперше в Україні у Балаклійському районі Харківської області було проведено виробниче випробування і впровадження у сільськогосподарське виробництво авіаційного способу боротьби з італійською сараною, якої налічувалося близько 250 екз. на 1 м². Було оброблено 1,5 тис. десятин, або 70 % заселеної площі.

 
  У 1926 р. завдяки ініціативам В.Г. Аверіна та О.О. Мігуліна вперше в Україні створено службу сигналізації і прогнозів появи та поширення шкідників, методи якої було згодом розповсюджено на території колишнього СРСР.

 

  З 1930 до 1956 рр. кафедру очолював професор, доктор сільськогосподарських наук В.Г. Аверін, відомий учений-енциклопедист, який декілька років був завідувачем відділу захисту рослин Народного комісаріату землеробства України, 26 років присвятив науковим дослідженням із проблем захисту рослин, вперше ще в 30-ті рр. минулого століття обґрунтував необхідність зрівняльно-екологічного підходу у дослідженнях динаміки популяцій у зоології та ентомології.

   У 1932 р. в Україні розпочалася нова хвиля пошуків ворогів народу, у  тому числі й серед екологів. Припиняється випуск багатьох наукових журналів. Після чергової «чистки» В.Г. Аверін на три роки припинив написання наукових статей. У період з 1931 по 1938 рр. він підготував усього 14 публікацій (переважно адресованих юним натуралістам Харківського палацу піонерів, де він працював за сумісництвом), тоді як за попередні вісім років (1923–1930 рр.) надрукував 170 праць. Усього він опублікував 340 наукових праць і підготував трьох кандидатів наук.

  З 1956 до 1971 рр. кафедру очолював доктор біологічних наук, професор О.О. Мігулін – видатний учений у галузі теоретичної та прикладної зоології і сільськогосподарської ентомології. Науковець декілька років завідував Центральною (республіканською) станцією захисту рослин. Під керівництвом О.О. Мігуліна було організовано в 1926 р.  Ізюмський і Куп’янський спостережні пункти (СП). Відповідно до завдання «Совета труда и обороны (СТО)» під керівництвом О.О. Мігуліна (1927 р.) було проведено суцільне обстеження виноградників України, складено карту розповсюдження філо-ксери в республіці. На підставі цієї роботи видано закон про заходи боротьби із цим шкідником.

  Починаючи з 1954 р.,  на кафедрі зоології та ентомології почалися широкі дослідження із захисту плодових насаджень, включаючи вивчення біології та екології головних шкідників яблуні, з’ясування причин їх масових розмножень, ролі корисної ентомофауни та епізоотій.

  Харківський сільськогосподарський інститут ім. В.В. Докучаєва, у якому в 1932 р. був створений факультет захисту рослин, став другим центром досліджень в області садової ентомології в Україні.

 

  Професор О.О. Мігулін заснував у захисті рослин історико-статистичний підхід при аналізі динаміки популяцій шкідливих організмів та підготував двох докторів і 31 кандидата наук.

  З 1971 до 1991 рр. кафедру очолював доктор біологічних наук, професор Б.М. Литвинов – відомий учений і педагог, послідовник наукової та педагогічної школи професорів В.Г. Аверіна і О.О. Мігуліна, відомої далеко за межами України. Саме Б.М. Литвинов є засновником фундаментального напряму – вивчення популяційної динаміки шкідників плодових культур та розробником комплексної екологічно орієнтованої системи їх захисту. Дисертаційна робота Б.М. Литвинова – визначальна подія в історії ентомології України. Дослідження виходить за межі традиційних хімічних засобів захисту рослин і має всі ознаки інтегрованої системи захисту, хоча цей термін і не вживається в багаторічній праці вченого. Запропонований ним захист плодових насаджень поєднує в собі вивчення комплексу взаємопов’язаних організмів протягом тривалого часу (15 років) та особливу тактику знищувальних заходів шляхом регуляції чисельності шкідника і доведення її до певної величини, а також застосування, крім хімічного ще й біологічного та мікробіологічного методів захисту.

  Борис Митрофанович Литвинов підготував двох докторів та 24 кандидатів наук. Учні і послідовники Б.М. Литвинова продовжують дослідження створеної ним наукової школи з актуальних питань удосконалення екологічно орієнтованого захисту плодових та інших сільськогосподарських культур від шкідників.

  Учений є співавтором двох видань підручника «Сельскохозяйственная энтомология» (1976, 1983) за редакцією О.О. Мігуліна, «Справочника по защите растений» (1989), навчального посібника «Сельскохозяйственная энтомология» (1997), останні два видання вийшли за його редакцією. Для забезпечення навчального процесу за роки незалежності України за його редакцією вийшов підручник «Сільськогосподарська ентомологія» (2005 р.), «Практикум із сільськогосподарської ентомології» (2009 р.), два видання навчального посібника «Шкідники лісових насаджень» (2005, 2008 рр.), «Сільсько-господарська ентомологія. Назви основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень» (2007, 2010 рр.). Велику увагу Б.М. Литвинов приділяв удосконаленню навчального процесу, естетичному оформленню кафедри. Під керівництвом ученого і за його активною участю створено унікальні наочні навчальні посібники для підготовки, контролю і самоконтролю знань студентів зі спеціальних дисциплін: зоології, загальної і сільськогосподарської ентомології (співавтор доцент В.І. Опаренко). Протягом 11 років Б.М. Литвинов успішно очолював Харківське відділення Українського ентомологічного товариства, 5 років – спеціалізовану вчену раду із захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності «Ентомологія», 15 років – господарсько-договірну тематичну роботу із впровадження наукових розробок кафедри у виробництво, багато років був відповідальним редактором збірників наукових праць факультету захисту рослин.

 
  Рішенням вченої ради Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (протокол № 2 від 25 лютого 2015 р.) кафедрі зоології та ентомології присвоєно ім’я професора Б.М. Литвинова.

 

  Професори В.Г. Аверін, О.О. Мігулін, Б.М. Литвинов заклали фундамент пріоритетного в екології і захисті рослин напряму – управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів, підготували талановитих учнів і послідовників. У той період колектив кафедри плідно працював під керівництвом цих визнаних учених. Значну увагу приділяли підготовці кандидатів і докторів наук. У 60–80-ті рр. викладачі кафедри розробили і впровадили в навчальний процес курс «Шкідливі нематоди, кліщі, гризуни», уточнили для багатьох видів економічні пороги їх шкідливості, розробили і виготовили перші в інституті автоматизовані навчальні стенди із систематики комах і шкідників сільськогосподарських культур.

  У різні роки на кафедрі працювали: Й.Т.  Покозій, Д.А.  Ховріна, З.П. Борисова, Л.Ф. Краснопольська, Х.Х. Рамакаєв (декан ФЗР у 1970–1992 р.), Г.І. Шаруда, В.І. Цибулько, К.Г. Ваганова, А.Й. Ковалик, В.І. Опаренко, А.В. Захаренко, О.І. Мєзенцев, О.Л. Зозуля, А.П. Лук’янченко, О.С. Тертишний.

  Уся наукова діяльність професора Й.Т. Покозія була пов’язана з ХСГІ ім. В.В. Докучаєва до 1976 р., де на кафедрі зоології та ентомології після закінчення інституту він навчався в аспірантурі, працював асистентом, професором, деканом факультету захисту рослин (1967–1970 рр.). Напрямом його наукової роботи було вдосконалення системи захисту садових, ягідних, лісових насаджень, плодорозсадників від шкідників у плані широкого застосування біологічних засобів. Він підготував п’ятьох докторів і 20 кандидатів наук.

  Фундаментальні проблеми систематики й екології комах вивчав доктор біологічних наук, професор О.В. Захаренко, який був провідним ентомологом-неуроптерологом світового рівня, екологом-степознавцем, фахівцем заповідної справи. Він розробив новітні підходи щодо організації й оптимізації заповідної справи, методи охорони рідкісних та зникаючих видів комах, а також збагачення лісосмуг корисною ентомофауною і зменшення кількості їх хімічних обробок. Учений був ініціатором створення видання серії «Біологія» Вісника ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Він підготував одного доктора і трьох кандидатів наук.

  З 1991 по 2010 рр. завідувачем кафедри зоології та ентомології був доктор біологічних наук, професор, академік ВШ України Є.М. Білецький.

  Професор Є.М. Білецький обгрунтував системну теорію циклічності динаміки популяцій і розробив міжсистемний метод прогнозування масових розмножень шкідливих комах. Цей метод застосовують в Україні, країнах СНД, Конго, Нігерії, країнах Близького і Середнього Сходу, штаті Флорида (США) і в Китаї. З проблеми теорії і технології прогнозування в захисті рослин Є.М. Білецький підготував двох докторів і 13 кандидатів наук. Заснував  наукову школу «Проблеми багаторічного прогнозування масових розмножень шкідливих комах. Учений є співавтором галузевих стандартів ОПП і ОКР «Бакалавр» і «Магістр» напряму «Захист рослин» МОН, підручника  «Сільськогосподарська ентомологія», п’яти монографій. Опублікував одну одноосібну монографію «Массовые размножения насекомых. История, теория, прогнозирование» (2011 р.) та інші роботи.

  Таким чином, на кафедрі зоології та ентомології було створено чотири наукові школи професорами В.Г. Аверіним, О.О. Мігуліним, Б.М. Литвиновим, Є.М. Білецьким.

  Для забезпечення навчального процесу україномовними навчальними виданнями за участю викладачів кафедри видано три фундаментальні підручники: «Сільськогосподарська ентомологія», «Імунітет рослин», «Фітофармакологія», два практикуми: «Шкідники багаторічних насаджень» та «Практикум із сільськогосподарської ентомології», за якими навчаються студенти вищих аграрних навчальних закладів України. При кафедрі була створена і працювала до 2010 р. проблемна лабораторія екології комах (завідувач лабораторії – кандидат біологічних наук В.М. Грамма).

 

  У 2010–2016 рр. кафедру зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова очолювала кандидат сільськогосподарських наук доцент Г.В. Байдик – одна з численних учениць професора Б.М. Литвинова. Її наукові інтереси – вивчення закономірностей багаторічної динаміки популяцій шкідників зернових колосових культур і вдосконалення комплексної системи захисту рослин. Співавтор одного підручника, практикума із сільськогосподарської ентомології  і 11 навчальних посібників та ін.

  У цей час на кафедрі працюють професори: М.Д. Євтушенко (ректор ХНАУ в 1996–2007 рр.), Є.М. Білецький, В.Л. Мєшкова, доценти: Л.Я. Сіроус, І.П. Леженіна, М.О. Філатов, І.В. Забродіна (декан факультету захисту рослин), Васильєва Ю.В., Станкевич С.В., викладач Вільна В.В., старші лаборанти: Н.П. Варжеленко, А.О. Саліна.

  Кафедра є випусковою на факультеті захисту рослин, готує фахівців ОС «бакалавр» та «магістр». Викладачі кафедри забезпечують навчальний процес на факультетах: захисту рослин, агрономічному, лісового господарства (денна та заочна форми навчання), Інституті міжнародної освіти та підвищення кваліфікації.

  Головний напрям науково-дослідної роботи кафедри – «Обґрунтувати теорію і розробити прийоми управління динамікою популяцій шкідливих і корисних комах на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності», який включає 14 розділів.

  Доктор с.-г. наук, професор В. Л. Мєшкова підготувала 11 кандидатів наук, серед яких чотири проходили навчання в аспірантурі на кафедрі зоології та ентомології ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Наукові інтереси В.Л. Мєшкової — динаміка популяцій лісових видів комах, прогнозування їхніх поширення та шкідливості. Професор має 530 наукових публікацій, є автором і співавтором шести монографій, одного патенту на корисну модель і одного навчального посібника. Є головним редактором «Вістей Харківського ентомологічного товариства», почесним членом громадської організації «Українське ентомологічне товариство».

  У цей час плідно продовжує дослідження послідовник наукової школи професора Б.М. Литвинова професор М.Д. Євтушенко зі своїми учнями – І.В. Забродіною, С.В. Станкевичем, В.В. Вільною за пріоритетними напрямами, а саме:  багаторічна динаміка популяцій і прогноз масового розмноження шкідників плодових культур, шкідників ярих олійних капустяних культур. За результатами досліджень шкідників ріпака та гірчиці М.Д. Євтушенко і  С.В. Станкевич отримали патент на корисну модель та Золоту медаль на виставці «Агро-2014» (м. Київ).

  У 2017 р. на посаду завідувача кафедри зоології та ентомології ім. Б. М. Литвинова обрано кандидата біологічник наук, професора, заслуженого працівника освіти України М. Д. Євтушенка. Він є співавтором  п’яти монографій та трьох патентів на корисні моделі,  трьох підручників, двох практикумів та 17 навчальних посібників. Для кафедри підготував трьох кандидатів наук – це І.В. Забродіна, С.В. Станкевич, В.В. Вільна.

  Протягом трьох навчальних років (1986‒1989 рр.) працював у Кампучії, де готував національні кадри та відновлював діяльність сільськогосподарського технічного університету в м. Пномпень. У цьому навчальному закладі працював завідувачем кафедри, деканом факультету агрономії та лісового господарства. Успішно забезпечив перші два випуски агрономів, створив дослідне поле, особисто підготував дев’ятьох магістрів наук.

  Микола Дмитрович Євтушенко — почесний професор Фуджіанського університету сільського господарства та лісівництва (2006 р., Китай), почесний член громадської організації «Українське ентомологічне товариство». У різні роки був головним редактором Вісника ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, серія «Біологія» (від дня заснування), членом редколегій Вісника ХНАУ, серія «Ентомологія і фітопатологія» та «Известий Харьковского энтомологического общества», головою Харківського відділення Українського ентомологічного товариства (2004–2013 рр.).

  Фундаментальні дослідження структури й функціонування комплексу двокрилих у агроценозах вивчає доцент І.П. Леженіна (вона підготувала одного кандидата наук); комплексу шкідників, запилювачів і ентомофагів насіннєвого амаранта присвячені дослідження І.П. Леженіної і Ю.В. Васильєвої. Ними отримано патент на корисну модель. Вони є співавторами навчального посібника з родентології.

  Системні дослідження багаторічної динаміки популяцій і розроблення критеріїв їх прогнозування виконує доцент Л.Я. Сіроус.  Співавтор одного підручника, практикума із сільськогосподарської ентомології і п’яти навчальних посібників. Розробила алгоритм масових розмножень листогризучих лускокрилих шкідників капусти.

  Прийоми використання диких бджолиних – запилювачів люцерни та інших меліттофільних культур і основи їх охорони розробляє доцент М.О. Філатов. За цю розробку отримав Золоту медаль на виставці «Агро-2013» (м. Київ). Він співавтор видань «Червона книга України», «Червона книга Харківської області», «Червона книга Дніпропетровської області» і «Червона книга Криму».

  Молодий науковець кафедри доцент С.В. Станкевич – лауреат стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених (2017–2018 рр.), переможець конкурсів «Кращий молодий науковець Харківщини 2017 та 2020 рр.  за напрямом «Раціональне природокористування», лауреат стипендії Харківської облдержадміністрації ім. О.Н. Соколовського для молодих учених (2018–2019 рр.).

  При кафедрі функціонує аспірантура та докторантура за спеціальністю «Ентомологія». Менш ніж за сторічний період на кафедрі захищено 108 дисертацій: 11 – докторських, 97 – кандидатських.

  Нині на кафедрі навчаються і проводять наукові дослідження 10 аспірантів, керівниками яких є викладачі кафедри.

  Є. М. Білецький, М. Д. Євтушенко, В. Л. Мєшкова, Г. В. Байдик, Л. Я. Сіроус протягом декількох каденцій брали активну участь в атестації кадрів вищої кваліфікації в спеціалізованій вченій раді за спеціальністю «Ентомологія та фітопатологія».

  Колектив кафедри своєчасно забезпечує навчальний процес новими навчально-методичними виданнями.

  З 2019 р.  викладачами й аспірантами опубліковано 34 статті у виданнях індексованих у науковометричних базах даних Scopus / Web of Science Collection.

  Зусиллями викладачів і аспірантів на кафедрі створено Музей зоології  (2020 р.).

  Два роки поспіль у рейтинговій системі оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників і структурних підрозділів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва кафедра зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова займає перше місце.

  Науковці кафедри продовжують дослідження з удосконалення екологічно орієнтованих систем захисту від шкідників плодових насаджень і сільськогосподарських культур з урахуванням збереження ентомофагів та запилювачів рослин, їх охорони і штучного розведення та розселення.