Наукові школи ХНАУ ім. В.В. Докучаєва
Чимало відомих українських учених, які збагатили світову аграрну науку, працювали в стінах ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. На основі багаторічного наукового досвіду і наукових досліджень в університеті сформувалися та функціонують наукові і науково-методичні школи.
Школа рослинників-екологів була утворена в 90-ті роки ХІХ сторіччя. Її заснували організатор сільськогосподарської дослідної справи в Росії професор Петро Будрін та видатні вчені-рослинники: академік Микола Кулєшов і професор Григорій Пилипець. Науковою школою підготовлено 17 докторів наук, 142 кандидати наук, у тому числі понад 20 – для зарубіжних країн. Сьогодні провідні вчені – член-кореспондент НААН України, професор Михайло Бобро, професор Ганна Фурсова – продовжують справу своїх учителів. За останні роки були розроблені технологічні та екологічні заходи для стабілізації виробництва високоякісного зерна у Східному Лісостепу та Південному Степу України. Діяльність школи в сучасних умовах – це органічне поєднання глибоких наукових досліджень з навчальним процесом та виробництвом.
Школа лісівничо-екологічної типології була започаткована в 20-ті роки минулого сторіччя. Її фундаторами стали видатний український лісознавець, професор Євген Алексєєв і вчений із світовим ім'ям, засновник теорії порівняльної екології рослин, що широко застосовувалася у лісовому господарстві України та зарубіжних країн, Петро Погребняк. Школою підготовлено п’ять докторів та понад 40 кандидатів наук. Науковці Дмитро Воробйов, Борис Остапенко та Віктор Ткач розробили регіональні лісотипологічні класифікації, а на їх базі – лісотипологічне районування; нормативи водоохоронної лісистості і ведення лісового господарства на водозбірно-ландшафтних засадах для умов Лівобережного Лісостепу України; установили зональні лісотипологічні комплекси, господарське угруповання типів лісу; структурно-функціональну організацію лісових біоценозів та динаміку їх формування в основних типах лісу водозборів рік Лівобережного Лісостепу України; проаналізували природну та фактичну продуктивність типів лісу; побудували математичні моделі зміни воднобалансових показників водозборів під впливом лісистості. Методики лісотипологічного районування та кадастр типів лісу, що розробили науковці університету, добре відомі в країнах СНД, Польщі, Угорщини.
Школу агрономічного ґрунтознавства заснував у 1924 р. академік, першим президент Української академії сільськогосподарських наук Олексій Соколовський. Із часом на базі кафедри ґрунтознавства були створені два самостійних наукових заклади: у 1952 р. – Український науково-дослідний інститут агроґрунтознавства (нині Інститут землеробства НААН України) і в 1956 р. – Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського НААН України (нині Національний науковий центр, м. Харків). Учені-ґрунтознавці, доктори сільськогосподарських наук, професори – Олександр Грінченко, Микола Лактіонов, Дмитро Тихоненко, Василь Дегтярьов – за останні роки розробили теоретичні й практичні питання гіпсування та вапнування солонцевих, опідзолених і чорноземних ґрунтів; колоїдно-хімічний напрямок у вивченні гумусу; виклали методику обстеження ґрунтів. Їх дослідження є значним внеском у розвиток охорони земель і підвищення родючості ґрунтів, у вивчення закономірностей розвитку культурного ґрунтотворного процесу й еволюції ґрунтів. Учені розробили і впровадили технологію інтегрального використання даних дистанційного зондування і цифрових моделей рельєфу для оцінки якості й ефективного використання земель.
Школа «Теоретичні і практичні аспекти патогенезу, імуногенезу і захисту рослин від інфекційних хвороб» була створена в 1924 р. Її засновником став академік, заслужений діяч науки, відомий міколог і фітопатолог Тимофій Страхов. Школою підготовлено 5 докторів та 104 кандидати наук. Учені -послідовники – професор Михайло Родигін, Федір Марютін, Василь Пантелєєв, Володимир Туренко – провели імунологічне обґрунтування стійкості до найголовніших хвороб основних сільськогосподарських культур. Розроблено та впроваджено безпестицидну систему захисту овочевих культур від шкідливих організмів у захищеному ґрунті, систему вирощування і захисту насіннєвої люцерни від шкідників, хвороб і бур’янів.
Школа «Проблеми динаміки популяції і прогнозування масових розмножень шкідливих організмів» була створена в 30-ті роки ХХ сторіччя. Її організатор – відомий зоолог, професор Віктор Аверін. Школою підготовлено 4 доктори та 77 кандидатів наук. В останні роки послідовниками талановитих учених стали професори Олексій Мігулін, Борис Литвинов, Євген Білецький, які встановили закономірності динаміки популяцій шкідливих організмів і розробили екологічно орієнтовані прийоми захисту плодових насаджень від основних шкідників, обґрунтували системну теорію циклічності динаміки популяцій та її технологічне рішення для розробки багаторічних (стратегічних) прогнозів. Щорічно вчені-ентомологи і фітопатологи беруть участь у виданні обласного і республіканського прогнозів фітосанітарного стану агроценозів та рекомендацій для захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.
Школа «Економічний механізм господарювання в аграрному секторі економіки та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринкової економіки» була започаткована в 30-ті роки ХХ сторіччя. Її засновники – відомі професори-економісти Лев Клецький і Кирил Телешек. Школою на сьогодні підготовлено 12 докторів та понад 180 кандидатів наук. Плідно працюють над науковими проблемами послідовники, вчені-економісти – професори Віктор Шиян, Микола Бесєдін, Олександр Олійник, Олександр Ульянченко, Олександр Гуторов, Таміла Олійник. У результаті наукових досліджень учених університету встановлені закономірності функціонування аграрного ресурсного потенціалу, виявлено основні тенденції у динаміці складових функціонування та розвитку механізму інформаційного забезпечення, а також чинники, під впливом яких вони формуються. Ведуться наукові дослідження з проблем ринкової трансформації аграрної економіки, інтенсифікації використання ресурсів у рослинництві. Наукову розробку «Система бізнес-планування в аграрних підприємствах» за рішенням науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України прийнято до впровадження по всій Україні.
Школа академіка В.Я. Юр’єва із селекції і генетики сільськогосподарських рослин заснована в 1937 р. Її організатор – академік Василь Юр’єв – двічі Герой Соціалістичної Праці, всесвітньо відомий ученим, селекціонер-рослинник. Школою підготовлено чотири доктори і 21 кандидат наук. Результатами наукових досягнень учених-селекціонерів за останні роки є створені нові високоврожайні сорти ярого ячменю (Докучаєвський 15, Мономах, Козак), квасолі (Зіронька, Докучаєвська), амаранта (Харківський-1, Ультра, СЕМ, Лера, Білонасінний, Вогняна кулька). На сьогодні в Державному реєстрі сортів рослин України представлено 10 сортів сільськогосподарських рослин, які створили вчені-селекціонери – послідовники та вихованці школи: Микола Проскурнін, Лариса Полянська, Тетяна Гопцій.
Школа природозахисного і ефективного використання сільськогосподарських земель заснована у 1944 р. такими професорами, як: Яким Петренко, Георгій Горохов, Василь Кірсанов. За останні роки вчені-вихованці і послідовники школи – професори Анатолій Вервейко та Іван Статівка розробили нові методики прогнозування та проектування раціонального й ефективного використання та охорони земельних ресурсів у схемах і проектах землеустрою, складання проектів формування землеволодінь і землекористувань. У всіх розроблених методиках відпрацьовані правові, екологічні та інші питання використання земель, що є дуже важливим, актуальним і своєчасним в умовах земельної реформи в Україні.
Науково-методична школа з питань бухгалтерського обліку була утворена у 1949 р. Її засновником став професор Степан Бутко. Нещодавно за рішенням науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України прийнято до впровадження по всій Україні дві важливі розробки вчених-економістів, послідовників школи під керівництвом професора Миколи Огійчука: «Положення з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою» і нові плани рахунків бухгалтерського обліку в агроформуваннях, спеціалізовані форми регістрів журнально-ордерної форми обліку та методичні рекомендації для їх застосування.
Школу «Сучасні шляхи вдосконалення системи землеробства в Лісостепу України» започаткували відомі вчені в галузі агрономії, професори Петро Бараков та академіком Борис Рожественський. На сьогоднішній день школа підготувала 2 доктори сільськогосподарських наук, 11 докторів філософії та понад 25 кандидатів сільськогосподарських наук. Учені-землероби – професори Олексій Можейко, Володимир Милий, Юрій Будьонний – протягом останніх років розробили і впровадили інтенсивні технології вирощування озимої пшениці та амфідиплоїдів, кукурудзи, соняшнику, операційну технологію вирощування сільськогосподарських культур в в польові сівозміни, у тому числі з короткою ротацією. Важливе значення для аграрної науки та аграрної галузі мають наукові розробки щодо застосування екологічно безпечних ресурсоощадних технологій, комплексу заходів розширеного відтворення родючості ґрунтів, зберігання екологічної рівноваги.
Школа «Технологія виробництва овочів» виникла у 60-70-х рр. ХХ сторіччя. Засновник – професор Борис Беляк. Сьогодні вчені-послідовники під керівництвом професора Олександра Болотських продовжують наукові дослідження за основними напрямками діяльності школи. Насамперед, це розробка енергоефективних елементів технологій виробництва та зберігання овочів. За останні роки послідовники і вихованці школи отримали понад десять патентів на корисні моделі, розробили Державний стандарт України, два стандарти Мінагрополітики України. За результатами досліджень захищено докторську дисертацію з наукового обґрунтування та розробки заходів подовження строків споживання плодів гарбузових рослин.
Школа з алелопатії рослин заснував у 70 -х роках ХХ сторіччя відомий учений-рослинник, талановитий керівник, професор Герман Наумов. Сьогодні його послідовники працюють над такими актуальними питаннями сучасної агрономічної науки, як екологія, азотфіксація та ін. За час існування школи підготовлено два доктори наук, 12 кандидатів сільськогосподарських наук. Нині наукові дослідження в університеті виконуються відповідно до пріоритетних напрямків розвитку АПК України. Університет постійно здійснює поточне і перспективне планування наукових досліджень і впровадження наукових розробок у сільськогосподарське виробництво та навчальний процес.
